та концентрацію документальних матеріалів в державних архівах, а також закінчити реевакуацію їх із тилу, посилити розшук документів, вивезених німецькими окупантами з України. Такі основні завдання стояли перед архівними установами республіки у перші п'ять післявоєнних років. Виконувати їх було нелегко в умовах, коли 80% усіх приміщень, які до війни займали державні архівні установи, було знищено окупантами.
Значну допомогу в охороні та зберіганні документальних матеріалів у нашій республіці було подано Міністерством внутрішніх справ, яке вжило енергійних заходів для забезпечення архівів приміщеннями. Так, напівзруйновані будинки було відбудовано для обласних архівів у Чернігові, Запоріжжі та Полтаві. В цих архівах з'явилася можливість не тільки проводити відповідну роботу над вже зібраними документальними матеріалами, а й відкривалася перспектива дальшої концентрації їх[1].
За станом на 1 січня 1947 р. у державних архівах України налічувалося 28 млн. одиниць зберігання, з них упорядковано було лише 9 млн.[2] Тому перед державними архівами постало першочергове завдання — навести порядок в архівосховищах. Почалася інтенсивна підготовка всіх архівних установ України до масового упорядкування та науково-технічної обробки документальних матеріалів. 17-20 травня 1949 р. у Києві було скликано республіканську нараду, в якій взяли участь всі керівні та наукові працівники архівів республіки. На нараду були запрошені представники Інституту історії партії ЦК КП України, науково-дослідних інститутів Академії наук УРСР, університетів, педінститутів, Вищої партійної школи, а також представники Головного архівного управління СРСР. Нарада підбила підсумки роботи архівних установ за чотири післявоєнних роки і накреслила найближчі завдання: за короткий час привести в порядок усі документи в державних архівах і ввести їх у науковий обіг. За цю роботу і взялися Архівне управління та його органи на місцях.
Щоб найкраще справитися з масовим упорядкуванням архівних матеріалів у центральних і обласних державних архівах та їх філіалах, було вжито ряд організаційних і науково-методичних заходів.
У квітні 1950 р. Міністерство внутрішніх справ Радянського Союзу видало наказ про результати перевірки діяльності ГАУ СРСР і центральних державних архівів у Москві і заходи для дальшого поліпшення роботи архівних органів. 16 жовтня того ж року було видано другий наказ міністерства про заходи до завершення науково-технічної обробки і поліпшення умов збе-
