мах, Черкасах і Миколаєві. У найближчі роки заплановано спорудити будинки для облдержархівів у Дніпропетровську, Запоріжжі, Сімферополі, Ровно і Кіровограді.
Такі реальні наслідки піклування Комуністичної партії і Радянського уряду про забезпечення зберігання документів з історії нашого народу.
За останні роки архівні установи Української РСР провели певну роботу щодо наукового використання архівних матеріалів. Лише за час, що минув після ХХ з'їзду КПРС, видано понад 100 томів збірників документальних матеріалів та інших праць з безпосередньою участю архівістів. Більшість з цих видань присвячено Великій Жовтневій соціалістичній революції й громадянській війні на Україні, впливу Великого Жовтня на розвиток революційного руху в західних областях України. Архівісти працювали також над історією фабрик і заводів, історією міст і сіл та над іншими проблемами. З кожним роком збільшується кількість публікацій, присвячених Великій Вітчизняній війні, історії робітничого класу і колгоспного селянства, історії культури. Дещо зроблено архівістами республіки і в справі підготовки до видання науково-довідкових апаратів (путівників, описів документальних матеріалів тощо).
Зараз архівні працівники України борються за встановлення зразкового порядку на всіх ділянках архівної роботи. Архівні установи у найближчі роки стануть науковими у повному розумінні цього слова, а їх документальні багатства служитимуть дальшому розвиткові історичної науки. Зусилля архівістів спрямовуються на те, щоб якнайповніше зберегти документальні матеріали періоду побудови соціалістичного суспільства у нашій країні і переходу його до комунізму. У цьому їм мусять допомагати керівники установ, організацій та підприємств, уся громадськість.
Після виходу в 1963 р. постанови українського уряду про наведення порядку в архівах відомств стан збереження і упорядкування документів у них значно поліпшився. В середньому 80% республіканських і обласних установ та організацій упорядкували свої документи і зараз можна прийняти їх на зберігання до державних архівів. А це значить, що джерельна база історії соціалістичного суспільства буде забезпечена. Правда, у міських, районних і особливо в сільських установах та організаціях процент упорядкування документальних матеріалів значно нижчий.
Немає сумніву, що незабаром буде встановлено єдиний порядок зберігання документальних матеріалів в установах, які їх утворюють і відкладають у державних архівах.
Про необхідність дальшого розвитку суспільних наук, зокрема, говорилось у доповіді Л. І. Брежнєва ХХІІІ з'їздові КПРС: «Розроблення важливих проблем економіки і політики,
