машинної обробки. Обидва види перфокарток повинні набути широкого застосування у державних архівах протягом найближчих років.
Ще недавно в нашій країні кінострічка використовувалась лише державними кіностудіями. Зараз кіно переростає в досить поширений метод реєстрації наукових експериментів і серйозний засіб наукового дослідження. Спеціальні види кінозйомки (уповільнена, прискорена, мікрозйомка та ін.) набувають все більшого поширення в наших науково-дослідних установах. Все більше створюється хронікально-документальних, науково-популярних, документальних кінофільмів. Кіноапарати входять у побут радянських людей, допомагаючи створювати цікаві й цінні кінодокументи.
До недавнього часу основною формою обліку і реєстрації результатів наукових експериментів у науково-дослідних установах, обліку і реєстрації виробничих процесів на підприємствах були періодичні записи в щоденниках експериментаторів або чергових. Зараз все більшого застосування набувають автоматичні реєструючі прилади і апарати. Записи численних видів цих приладів стають масовими документами, що дають велику за обсягом і дуже цінну за змістом інформацію.
Не менш широко застосовується для документування магнітний фонозапис. Поступово він витісняє традиційне виготовлення документів рукописним способом, значно полегшуючи працю в наших установах і підвищуючи її продуктивність.
Масове створення нових документальних матеріалів — перфокарток, кінодокументів, табуляграм, записів реєструючих приладів, фотодокументів та ін. — характерна риса сучасної документалістики. Тому при комплектуванні архівів, зберіганні й використанні нових документальних матеріалів слід враховувати їх особливості і специфіку.
Зараз навіть неможливо передбачити всі види документів, які, безсумнівно, з'являться у недалекому майбутньому як носії інформації, і архівісти повинні уважно стежити за всіма новинами у цій галузі і бути підготовленими до розв'язання на високому науковому рівні питань про те, в яких умовах і як довго можуть зберігатися ці нові документи, як найраціональніше організувати їх зберігання і всебічне використання.
Вже тепер відомо, що документи, виготовлені на нітроплівці і термографічних паперах, непридатні для тривалого зберігання, що перфокартки дуже чутливі до коливань температури і вологості повітря. Архівісти зобов'язані разом із зацікавленими установами вирішити, які з нових видів документів підлягають постійному зберіганню, щоб дати можливість працівникам установ правильно вибрати основу, на якій повинні створюватися такі документи.
У практиці поточної роботи установ досить часто доводить-
