Ой, служив же я, служив пану католику,
А тепер йому служити не стану до віку.
Ходить ляшок по риночку, шабельку виймає,
Козак його не боїть ся, шапки не здіймає,
Кинувсь ляшок до шабельки, а козак до друка:
„Тепер тобі, вражий Ляше, з душею розлука!“
Та не має лучше, та не має краще,
Я у нас на Вкраїнї:
Та не має Ляха, та не має пана,
Не буде ізміни!
Ой, не буде лучше, он не буде краще,
Як у нас на Вкраїнї,
Та не має Ляха, та не має Жида
Не буде унїї!
Ізза гори, з-за Лиману вітер повіває,
Та вже Москва Запороже кругом обступає.
Ой, облягла, обступила, та в город вступила,
Московськими знаменами город закрасила.
Пішла Москва по куріням запасу збирати,
Як би Сїчу розорила, зачала гадати.
Взяли сотню, кошового і писаря полкового:
Щоб не було Запорожа поки сьвіта того!
Ой, покрилось Запороже густими лозами,
Не повернем щастя-долї гіркими сльозами!
