Сторінка:Історичні піснї українського народа. 1908.pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
2.

Ой, з-за гори, з-за крутої вітер повіває,
Хитрий Москаль край козацький кругом обнимає.
Наші козаченьки, наші молоденькі
Нїде в страху не бували;
Сорок тисяч Москви, виборного війська
У пень вибивали!
Наші козаченьки, наші молоденькі
Та невеселі стали,
Гей, обступила вража драґунїя
Та всїма сторонами.
Ой, обнявши та запорозький край, в курінї вступає.
Ой, уступивши та в курінї, запас відбирає.
Ой, по тім боцї та у Підпільнї широкая гребля;
Ой, не одному же Запорожцю оббив Москаль ребра.
Ой, по тім боцї та у Підвальнї залїзнеє кручя;
Ой, плачуть славні Запорожцї, із Сїчи ідучи…

 
XV. Московські насильства.
 
1.

Та ще не сьвіт, та ще не сьвіт, та ще не свитає
Та хитрий Москаль запорозьку землю та кругом обїжджає.
Ой, обїхавши запорозьку землю, став степ межувати,
Ой, став городи, панські слободи по річках сажати.
Ой, обсадили панські слободи, та не будуть владїти.
Ой, очистимо нашу Україну по саму границю!

 
2.

Москалики, соколики!
Поїли ви наші волики,
А як вернете здорові
То поїсьте ще й корови…