Сторінка:Істория України-Руси. Написав Олександер Барвіньский (1904).pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


і двигнути наших руских братів в Угорщинї з тяжкого занепаду.

2. Русини в росийскім царстві.

Після знесеня гетьманщини, зруйнованя Сїчи і заведеня кріпацтва тяжко занепала Україна. Дворяньство, що вийшло з колишних козацких старшин, змосковщило ся і забуло про свій нарід, що попав в темноту і недолю. Аж коли Іван Котляревский (1798 р.) звернув ся в своїх творах до народу в єго рідній мові, коли Квітка-Основяненко так гарно в повістях описав наших україньских селян з їх звичаями, а особливо коли Костомарів, Кулїш і иньші україньскі письменники заснували братство св. Кирила й Методія, щоби в нїм дбати про осьвідомленє і розвиток україньского народу, почала й Україна відроджувати ся до нового житя. Але найбільш причинив ся до розбудженя народної сьвідомости кріпацкий син Тарас Шевченко (умер 1861 р.) по всїй Українї-Руси, та своїми огненними піснями довів до того, що в 1861 р. знесено кріпацтво в Росиї. Вправдї україньский нарід переносить і нинї важкий гнет московского уряду, вправдї україньске слово не має там приступу нї в церкві, нї в школї, нї в урядї, одначе мимо сего заневоленя не загинув україньский нарід, а видає що раз більше сьвідомих учених, письменників і патріотів, а відкритє памятника Котляревского в Полтаві і сьвяткованє ювілею Лисенка в Києві[1], у Львові і в Чернівцях стає певним доказом, що весь україньско-руский нарід почуває ся одноцїльним і само-

  1. На тих сьвяткованях в Києві і Полтаві було також багато Русинів в Галичини і Буковини.