Перейти до вмісту

Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/176

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Село Осіївку засновано у XVI столітті.

В період фашистської окупації у селі діяла підпільна партійна організація на чолі з посланцем Бершадського райкому партії О. Р. Пилипчуком. Були також підпільні групи К. С. Бойчука, Д. Постоловського. В селищі Партизанському базувався загін С. О. Печеного. 18—19 грудня 1943 року народні месники розбили військову частину окупантів. Під час бою було знищено близько 140 ворожих солдатів та офіцерів. У цьому бою смертю хоробрих загинув командир загону.

В Осіївці народилися: С. Ф. Манзій — доктор біологічних наук; О. Ю. Романченко — лауреат Ленінської премії, який у роки Великої Вітчизняної війни був розвідником і радистом партизанського загону С. Печеного. Уродженцем села Малої Киріївки є Герой Радянського Союзу Г. Л. Івашко.

ПОТАШНЯ — село, центр сільської Ради, розташоване за 8 км від районного центру. До найближчої залізничної станції Бершадь — 5 км. Населення — 1978 чоловік.

В селі міститься колгосп «Перемога», за яким закріплено 2315 га землі, в т. ч. орної 1725 га. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур.

У Поташні є 8-річна школа, 2 бібліотеки, будинок культури, стаціонарна кіноустановка. Відкриті дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт.

Партійна організація має у своєму складі 55 комуністів, комсомольська — 64 члени ВЛКСМ.

Поташня виникла в другій половині XVIII ст. Назва її походить від поташного заводу, що існував до 1801 року.

1930 року в селі створено 2 колгоспи. З листопада 1941 по листопад 1943 року в селі діяла підпільна партійна група в складі 16-ти чоловік, її організаторами й керівниками були комуністи О. С. Ткачук та Я. Г. Мазур. Підпільники входили до складу партизанського загону С. Печеного, який 19 листопада 1943 року розгромив загін румунських окупантів. В той час у селі два тижні існувала Радянська влада, а над сільською Радою майорів червоний прапор. У героїчній боротьбі з фашистами загинули комуністи О. С. Ткачук, Я. Г. Мазур, Я. С. Гребенюк, партизани Т. X. Бойко та П. В. Малішевський.

П'ЯТКІВКА — село, центр сільської Ради, знаходиться за 11 км від Бершаді, обабіч річки Дохни. Сполучене з райцентром шосейною дорогою, до залізничної станції Яланець 6 км. Населення — 2961 чоловік. Сільраді підпорядковано населений пункт Глинське.

В селі розташована центральна садиба колгоспу «Комунар». За господарством закріплено 5371 га землі, в т. ч. 3794 га орної. Напрям виробництва — зернові й технічні культури та м'ясо-молочне тваринництво.

У П'ятківці є середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки, дільнична лікарня, поліклініка, аптека, дитячі ясла. У селі працюють 65 комуністів й 226 комсомольців.

Першою п'ятисотенницею бурякових ланів у селі стала ланкова М. А. Дричкіна. В 1936 році вона виростила по 500 цнт буряків з га. В роки Великої Вітчизняної війни у селі діяла підпільна антифашистська група з 5 чоловік, її очолював О. С. Багнюк.

У визволенні села від фашистських загарбників брала участь дивізія генерал-майора Д. А. Дричкіна, який народився у Пєятківці. В лавах Червоної Армії, в партизанському русі билися з фашистами 650 жителів П'ятківки.

У П'ятківці живе Герой Соціалістичної Праці О. С. Плахотна, яку називають дочкою двох республік. Народилася вона в селі П'ятківці, трудову славу здобула в Грузії і знову повернулася в рідне село, де працює дояркою колгоспу.

СЕРЕБРІЯ — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру — 44 км, до найближчої залізничної станції Удич — 12 км. Населення — 937 чоловік. Сільській Раді підпорядковане село Березівка.

В селі розташована центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму». В господарстві 3310 га землі, в т. ч. орної 2700 га. Основний напрям виробництва — зернові й технічні культури та м'ясо-молочне тваринництво. За високі врожаї цукрових буряків ланкову колгоспу 3. Л. Ткачук нагороджено орденом Леніна. В селі трудяться 38 комуністів й 22 комсомольці.

У Серебрії — початкова школа, 2 бібліотеки, будинок культури, дитячі ясла. Видається багатотиражна газета «Колгоспне село».

За бойові заслуги в боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини у 1941—1945 роках 156 жителів села були нагороджені орденами і медалями.

Село існує з середини XVIII століття.

Поблизу Березівки виявлено залишки поселення доби неоліту.

СЕРЕДИНКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 52 км на північний захід від районного центру, з яким сполучене автодорогою. Населення — 1684 чоловіка.

В селі знаходиться центральна садиба колгоспу «Прогрес». Артіль має 3042 га землі, в т. ч. орної 2522 га. Основний напрям виробництва — зернові й технічні культури та м'ясо-молочне тваринництво. Голову колгоспу Ф. М. Кавуна та ланкового І. П. Горбоноса нагороджено орденом Леніна.

В Серединці є середня школа, консультпункт заочної середньої школи, будинок культури, 2 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла.

1926 року засновано партійну та комсомольську організації. В селі нині працюють 38 комуністів і 101 комсомолець.

Під час революції 1905—1907 рр. селяни виступали проти місцевих поміщиків. Жителів О. О. Смерчука, А. А. Подоляна, М. О. Цока, які керували революційним виступом, було засуджено до трирічного ув'язнення.

В 1918—1920 рр. у селі тривалий час був розташований штаб героя громадянської війни О. Я. Пархоменка. В роки фашистської окупації