на території села вели боротьбу партизани на чолі з учителем-комсомольцем М. С. Корнійчуком, який організував загін народних месників. В селі з вересня 1941 по березень 1944 року виконувала різні завдання підпільна антифашистська група. До її складу входило 25 чоловік, керував групою Ф. М. Коваль.
СТАВКИ — село, центр сільської Ради, лежить у долині Південного Бугу. Віддаль до районного центру — 25 км, до залізничної станції Гайворон — 7 км. Населення — 2089 чоловік.
Місцевий колгосп «Авангард» користується 2852 га землі, в т. ч. 2137 га орної. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур і тваринництві м'ясо-молочного напрямку. Допоміжні галузі — садівництво й птахівництво. У селі є млин, олійня. Завідуючий фермою В. Ф. Плаксієнко нагороджений орденом Леніна.
У Ставках — 8-річна школа, клуб, бібліотека, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла. Партійна організація має в своєму складі 38 кокомуністів, комсомольська — 49 членів ВЛКСМ.
Село виникло у XVI столітті.
У Ставках споруджено пам'ятник воїиам-односельцям, які загинули в боротьбі проти фашизму.
На правому березі Південного Бугу виявлено залишки неолітичного поселення.
СУМІВКА — село, центр сільської Ради, лежить на правому березі Південного Бугу, за 18 км від районного центру, до залізничної станції Генріхівка — 13 км. Населення — 2834 чоловіка.
Сільраді підпорядковане село Кошаринці.
В селі розташована центральна садиба колгоспу ім. Ілліча. Господарство користується 3807 га землі, в т. ч. орної 3053 га. Виробничий напрям колгоспу — зернові й технічні культури та м'ясо-молочне тваринництво. Завідуючу фермою Н. М. Гонтарук нагороджено орденом Леніна.
Діти жителів Сумівки виховуються і навчаються у яслах, 8-річній школі. В селі є дві бібліотеки, будинок культури, дві стаціонарні кіноустановки, фельдшерсько-акушерський пункт. Виходить багатотиражна газета «Промінь комунізму».
В селі трудяться 52 комуністи й 53 комсомольці.
Перші документальні згадки про село належать до 1629 року.
В 1929 році тут створено перший колгосп «Нива», головою якого обрали двадцятип'ятитисячника М. І. Лещенка, робітника з Донбасу. Активного учасника боротьби за встановлення і зміцнення Радянської влади на селі П. В. Дроговоза 1929 року обрано членом ВУЦВК. 1937 року в Сумівці було організовано одну з перших у районі жіночу тракторну бригаду, яку очолювала Є. Сташенко.
ТЕРНІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 51 км на північний схід від районного центру, на берегах невеличкої річки Гнилого Ташличка, що впадає в річку Удич. Віддаль до залізничної станції Джулинка — 20 км. Населення — 2814 чоловік.
У селі знаходиться центральна садиба колгоспу «Комунар». У господарстві 3314 га землі, в т. ч. орної 2750 га. Основний напрям виробництва — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво. Серед допоміжних підприємств — великий вальцьовий млин, олійня.
Працюють середня школа, клуб, 2 бібліотеки, будинок культури, лікарня, амбулаторія, дитячий садок, ясла, аптека.
На різних ділянках колгоспного виробництва трудяться 74 комуністи й 168 комсомольців.
Тернівка належить до старих поселень. Через тяжкі умови життя селяни кидали село і переїжджали до Балтського повіту, в Херсонську та Томську губернії. У травні 1907 року селяни виступили проти поміщика.
У роки Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна організація. Організаторами її були М. С. Корнійчук, Ф. С. Волощук. Підпільники 1942 року передали партизанам 13 гвинтівок, 2 ящики патронів, визволили 28 військовополонених і направили їх до партизанів. У селі на території МТС був табір для військовополонених, де окупанти знищили 2150 чоловік. 27 травня 1942 року біля села карателі розстріляли 2400 чоловік.
Уродженці села — майори Я. А. Риндюк, М. Ф. Видайко нагороджені орденом Леніна.
УСТЯ — село, центр сільської Ради, лежить на річці Дохні, за 12 км від районного центру. Сполучене з райцентром шосейною дорогою, до залізничної станції Устя — 3 км. Населення 3447 чоловік. Сільраді підпорядковане село Лугова та селище Устя.
Тут розташовано центральну садибу колгоспу «Шлях Ілліча» та відділок радгоспу Бершадського цукрокомбінату. Село має 5341 га землі, в т. ч. орної 3796 га. Колгосп спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних, овочевих культур, а також м'ясо-молочному тваринництві.
Голова колгоспу В. В. Палій та бригадир М. І. Уманський нагороджені орденом Леніна. Відділок радгоспу вирощує насіння цукрових буряків, зернові культури, а також велику рогату худобу. В селі є 2 млини, 2 майстерні.
Діти трудівників села навчаються у середній та восьмирічній школах. Тут є 4 бібліотеки, будинок культури, клуб, 3 стаціонарні кіноустановки, а також лікарня, 3 дитячих ясел, дитячий комбінат, аптека. Виходить багатотиражна газета «Шлях Ілліча».
В селі працюють 94 комуністи та 129 комсомольців.
Першу згадку про село знаходимо в документах 1651 року. 1886 року у ньому спорудили цукровий завод. У липні 1906 року відбувся виступ селян проти поміщицького гніту.
В 1923 році трудящі села обрали В. І. Леніна делегатом на окружний з'їзд Рад Гайсинського повіту. На честь цієї події у селі 1960 року відкрито ленінську кімнату-музей. З 1923 року село було центром Устянського району, який 1927 ро-
