Перейти до вмісту

Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/178

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

ку ввійшов до складу Джулинського району. 1924 року було засновано партійну та комсомольську організації. В роки Великої Вітчизняної війни в селі Усті діяла підпільна партійна організація, до складу якої входило 16 комуністів, а також антифашистська група з 36 чоловік, керівником її був І. Д. Козаренко. За трудові успіхи в післявоєнні роки орденом Леніна нагороджено бригадира Р. Т. Римаренка, тракториста О. О. Хмару, вчителя Є. Д. Роговського.

ФЛОРИНЕ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Дохни, за 2 км від районного центру. На території села — залізнична станція Бершадь. Населення — 4915 чоловік.

В селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, який користується 4219 га землі, в т. ч. орної 2840 га. Основний напрям виробництва — вирощування зернових та технічних культур, м'ясо-молочне тваринництво.

У Флорині є середня й початкова школи, дитячі ясла, садок, бібліотека, будинок культури, медпункт.

1923 року засновано партійну організацію. Зараз у селі працюють 73 комуністи й 104 комсомольці.

В роки Великої Вітчизняної війни тут діяла підпільна партійна група на чолі з комуністом К. О. Пустовойтовим, а також антифашистська група під керівництвом Г. К. Краснощоки.

В селі народився Герой Радянського Союзу С. І. Бойко.

ЧАПАЄВКА (до 1946 року — Войтівка) — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру 7 км, до залізничної станції Генріхівка — 9 км. З райцентром сполучене автодорогою. Населення — 5011 чоловік.

В селі знаходиться центральна садиба колгоспу ім. Леніна. Господарство користується 6506 га землі, в т. ч. 5035 га орної. Відділок радгоспу Бершадського цукрокомбінату обробляє 1756 га землі. Колгосп вирощує зернові й технічні культури, тут розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напрямку, а також — птахівництво. Відділок радгоспу вирощує насіння цукрових буряків. У селі є млин, олійня, столярні майстерні.

Ланковій М. М. Марпнич у 1971 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, голова колгоспу І. О. Печериця та доярка А. А. Ворона нагороджені орденом Леніна. Орденом Леніна також нагороджено М. І. Якимишина, Д. Ф. Маршука, В. К. Богача, Ф. С. Коряву та О. А. Бабенка.

В селі є середня школа, 2 бібліотеки, будинок культури, лікарня, медпункт, пологовий будинок, аптека, 3 дитячих ясел. Видається колгоспна багатотиражна газета «Ленінець». У селі працюють 94 комуністи та 170 комсомольців.

За архівними даними виникнення села належить до 1625 року.

В 1924 році було організовано ТСОЗ по вирощуванню цукрових буряків. 1925 року утворився перший колгосп «Радянський господар». 1931 року на базі початкової школи було відкрито семирічну, 1939 року — середню школи.

На фронтах Великої Вітчизняної війни та в тилу ворога билися 1119 жителів села, 778 з них нагороджено орденами та медалями.

У селі споруджено пам'ятники В. І. Леніну, В. І. Чапаєву і воїнам, що полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.

ЧЕРНЯТКА — село, центр сільської Ради, знаходиться на лівому березі Південного Бугу. Віддаль до районного центру 26 км, до залізничної станції Джулинка — 6 км. З райцентром сполучене автодорогою. Населення — 2309 чоловік. Сільраді підпорядковане село Хмарівка.

1958 року біля села Чернятки силами колгоспів колишнього Джулинського району побудовано міжколгоспну гідроелектростанцію потужністю 1,4 тис. квт, яка зараз входить до єдиної державної енергосистеми. На території Чернятки розташована центральна садиба колгоспу ім. Леніна та відділення радгоспу Бершадського цукрокомбінату. В колгоспі є 5316 га землі, в т. ч. 4146 га орної. Основний напрямок виробництва — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво, а також вирощування насіння городніх культур. Розвинуте також садівництво й виноградарство. Відділок радгоспу вирощує насіння цукрових буряків. За трудові успіхи орденом Леніна нагороджено Г. Н. Горбатюка, Д. І. Кисіль, В. Д. Прибильську, Я. Є. Шегеду, П. В. Чернегу, Я. Т. Яківця. Колишньому голові колгоспу Т. М. Судачку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

В селі є восьмирічна школа, будинок культури, З бібліотеки, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, 3 дитячих ясел. Видається багатотиражна газета «Шляхом Ілліча». За післявоєнні роки 37 громадян села закінчили вузи, з них 2 стали кандидатами наук — Ф. Г. Кисіль та Ф. М. Масловський.

Партійну організацію засновано 1924 року. Зараз у селі працює 59 комуністів й 55 комсомольців.

Чернятка заснована у XVII ст. 1860 року в антикріпосницьких заворушеннях брало участь 333 жителі села. У травні 1905 року тут відбувся страйк, організатором якого був Я. Кравець. Він притягався до суду царським урядом 8 разів.

ЯЛАНЕЦЬ — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру 10 км, до залізничної станції Яланець — 3 км. Населення — 2837 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Яланець.

В селі розташований колгосп ім. Карла Маркса, за яким закріплено 3763 га землі, в т. ч. орної 2475 га. Виробничий напрям — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також городництво.

У Яланці є восьмирічна школа, сільський будинок культури, 2 бібліотеки, стаціонарна кіноустановка, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла. В селі трудяться 47 комуністів й 100 комсомольців.

Під час фашистської окупації тут діяла підпільна антифашистська група з 6 чоловік під керівництвом комуніста І. І. Балабановського.

На честь воїнів, полеглих під час Великої Вітчизняної війни, споруджено пам'ятник.