МТС вже у 1946 році повністю освоїв довоєнну посівну площу. Він один з перших у районі успішно закінчив збирання врожаю, перевиконав план здачі хліба державі, зібрав найвищий урожай цукрових буряків[1]. Наприкінці четвертої п'ятирічки неподільний фонд колгоспу «Перше серпня» зріс з 86 тис. до 288 тис. крб.
У 1950 році Вороновицький колгосп «Перше серпня» об'єднався з артілями сіл Сорочина, Ганщини, Комарового. Укрупнений колгосп «Шлях до комунізму» швидко міцнів. Зростала культура землеробства. Понад 80 проц. польових робіт було механізовано.
У всесоюзному змаганні значних успіхів добилися вороновицькі колгоспники, готуючись зустріти 40-у річницю Великої Жовтневої революції. Урожай з кожного гектара зернових та цукрових буряків у порівнянні з 1953 роком зріс у 1,5—2 рази, надої молока від кожної корови перевищили в середньому 3600 кг. Колгосп став мільйонером. Його прибутки перевищили 1 млн. 500 тис. карбованців.
Ще більших господарських успіхів досягли колгоспники, робітники та службовці підприємств Вороновиці за роки семирічки. Готуючись гідно зустріти XXII з'їзд КПРС, Вороновицький колгосп вийшов у число передових господарств області. Було вирощено по 25 цнт зернових з га, виробництво м’яса збільшилося в 3 рази. Зібрано урожай цукрових буряків по 380 цнт з гектара. Особливо швидкими темпами розвивалося господарство артілі після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Поліпшилася структура посівних площ, підвищилася продуктивність праці.
Не впізнати колишній колгосп «Перше серпня» (з 1961 року ім. Можайського). У восьмій п'ятирічці зміцніла його технічна оснащеність. Він має 46 тракторів, 35 автомашин та багато іншої техніки. Виросли кадри механізаторів. Нині господарство спеціалізується на вирощуванні великої рогатої худоби та розведенні птиці.
Сталі врожаї і висока продуктивність тваринництва забезпечують колгоспу постійне зростання прибутків. У порівнянні з 1953 роком вони збільшилися в три рази і досягли у 1968 році 380 тис. крб. Це дало можливість колгоспу ім. Можайського першим у районі перейти на гарантовану оплату праці. За п'ятирічку врожайність зернових підвищилася на 25 проц., соняшнику — на 40 проц., цукрових буряків — на 20 проц. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 155 цнт м'яса.
В колгоспі ім. Можайського багато ентузіастів праці, які примножують славу артілі. Серед них комуністи — делегат Третього Всесоюзного з'їзду колгоспників ланкова Л. М. Кобець, бригадир комплексної бригади М. Ф. Томчук, тваринники Н. Л. Романюк, М. Т. Паперова. Тракторні бригади П. Д. Катеринюка та В. Н. Голоти завоювали почесне звання бригад комуністичної праці. Добре розвинуте господарство має великі доходи від землеробства і від тваринництва. Завдяки цьому стало можливим за роки восьмої п'ятирічки розгорнути капітальне будівництво. Споруджено 6 великих типових, чотирирядних, повністю механізованих телятників, приміщення машинно-тракторної майстерні. Побудовано промисловий комплекс виробництва яловичини, де виробляється 15 тис. цнт м'яса.
У Вороновиці добре налагоджено підготовку кадрів і виробниче навчання колгоспників. Серед хліборобів, які безпосередньо зайняті на виробництві, понад 20 чоловік мають вищу і середню спеціальну освіту. Для підвищення агротехнічних знань колгоспників у селі відкрито університет сільськогосподарських знань. Крім того, в кожній ви-
- ↑ Вінницький облпартархів, ф. 43, оп. 2, спр. 1, арк. 29.
