Основу економіки Києва становило ремесло та торгівля. Поряд з цим значна частина міського населення не поривала зв'язку з сільським господарством, яке розвивалося в значних розмірах особливо на околицях міста. Повністю порвала з сільським господарством тільки верхівка ремісничого населення.
Ремесло у Києві в домонгольські часи, досягло високого рівня. За неповними даними, в Києві налічувалося понад 60 ремісничих спеціальностей. Це характеризує досить значний поділ праці в міському виробництві Києва періоду раннього феодалізму.
Київ був найбільшим ремісничо-торговельним центром Русі X–XIII століть. Про це, зокрема, говорять залишки численних ремісничих майстерень, знайдених на території різних районів древнього Києва — на Подолі, у верхній частині міста, на Копир'євому кінці, Замковій горі та в інших місцях.
Інтенсивно розвивалася у Києві тісно зв'язана з ремеслом торгівля. Частину своєї продукції київські ремісники продавали на місці, а частину вивозили. Крім того, у Київ привозилося багато товарів, серед яких головне місце посідали продукти сільського господарства, які вироблялися у навколишніх селах, а також іноземні товари.
У Києві проживало багато купців. Крім місцевих, тут жили купці з Німеччини, Італії, Скандінавських країн, Польщі, Чехії, Угорщини, приїздили купці з Візантії, Хозарії, Волзької Болгарії, з країн Арабського Сходу, Кавказу та інших місць. На початку XII століття Київ уже був важливим центром транзитної торгівлі між Заходом і Сходом. Серед восьми київських торгів, про які свідчать іноземці, що бували у Києві, важливу роль відігравав відомий так званий Бабин торг, що був розташований на території «города Володимира». Не менша роль в розвиткові торгівлі належала великому торгу, що містився поблизу гирла Почайни, в районі сучасної Поштової площі.
У X–XI століттях досить різним був соціальний склад населення Києва. Тут були представники панівної верхівки, середні верстви і низи. Верхню частину міста займали аристократичні квартали, палаци великого князя, а також двори менш знатних князів і бояр. Жили тут і дружинники. До класу феодалів належало і духовенство — біле і чорне — від митрополита і епіскопів до приходських священиків і рядових монахів. Ця частина населення займала важливе місце у громадському житті міста і
