Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.djvu/682

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

В селищі знаходиться споруджений в 1961 році завод торговельного устаткування; відділення Чорнухинської птахофабрики, що має 2,5 тис. га земельних угідь. Допоміжні галузі представлені молочним тваринництвом і виробництвом кормів. В 1946 році тут закладений сортодослідний сад площею 100 га, де визначаються найбільш придатні для умов Донбасу плодоягідні культури.

Комісарівка має восьмирічну, середню школи, школу-інтернат, школу робітничої молоді, професійно-технічне училище, сільськогосподарське училище, клуб, Будинок культури, бібліотеку.

Селище засноване в першій половині XIX століття.

В 1905 році селяни виступили за розподіл поміщицької землі, внаслідок чого відбулася збройна сутичка між селянами й поліцією.

За героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни уродженець Комісарівки О. К. Алгазін удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

МАЛОІВА́НІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Кам’янці (бас. Сіверського Дінця), за 3 км від залізничної станції Мануйлівка на лінії Луганськ—Дебальцеве і за 20 км на південь від райцентру. Населення — 2295 чоловік Сільраді підпорядковані населені пункти Красна Зоря, Новоселівка.

Тут розміщене відділення Городищенської птахофабрики, земельний фонд якого 1,3 тис. га угідь.

В селі працюють середня школа, клуб на 220 місць, бібліотека.

Село виникло в кінці XVIII століття. Жителі М. С. Могильний і А. Я. Ткаченко напередодні 1905 року розповсюджували листівки серед селян, за що були заарештовані поліцією. В лютому 1943 року в районі села йшли кровопролитні бої 7 Гвардійського кавалерійського корпусу з німецько-фашистськими військами. В селі встановлений пам’ятник загиблим воїнам-кіннотникам.

МИХА́ЙЛІВКА — селище міського типу (з 1938 року), центр селищної Ради, розташоване на річці Білій (бас. Сіверського Дінця), за 12 км від залізничної станції Комунарськ і за 10 км на південний схід від райцентру. Населення — 5014 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Лісогорівка, Підгір’я, Олексіївка, Ісакове.

Тут розташований птахорадгосп, що має 13,7 тис. га сільгоспугідь. Доярка С. П. Авдеева нагороджена у 1966 році за успіхи в розвитку тваринництва орденом Леніна.

В Михайлівці — середня і восьмирічна школи, бібліотека, клуб; функціонує лікарня на 25 ліжок.

Село виникло у XVII столітті.

В 1904 році в селі існувала підпільна друкарня, в якій друкувались листівки Луганської більшовицької організації.

У Михайлівці в 1878 році проживала X. Д. Алчевська, просвітителька, яка збудувала школу на власні кошти і навчала дітей селян. Учителем в цій школі у 1887—1894 рр. працював відомий український письменник Б. Д. Грінченко.

ПЕТРІ́ВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Лозовій (бас. Сіверського Дінця), за 7 км від залізничної станції Комунарськ і за 13 км на північний захід від райцентру. Населення — 1365 чоловік. Сільраді підпорядковане село Кам’янка.

В селі — центральна садиба розсадницького радгоспу «Петровський», що створений у 1933 році. Це господарство вирощує фруктові та декоративні дерева. Знаходиться відділок радгоспу «Лиман» зерно-тваринницького напряму

Село має восьмирічну школу, клуб, бібліотеку.

Петрівка заснована у XVIII столітті. У 1915— 1917 рр тут існували підпільні революційні гуртки.

СЕЛЕЗНІ́ВКА — селище міського типу (з 1961 року), центр селищної Ради, розташоване за 8 км на південь від райцентру. Населення — 6712 чоловік.

В селищі є шахта «Селезнівська—Східна» та Комунарська птахофабрика, земельний фонд якої 11 тис. га угідь. Із інших галузей розвинуто тваринництво.

Тут є середня школа та школа робітничої молоді, школа-інтернат, 2 клуби, 3 бібліотеки; функціонує 2 лікарні, створений протитуберкульозний санаторій.

Село виникло у XVII столітті. Тут були відкриті поклади кам’яного вугілля. За рішенням сходу у 1906 році селяни почали ділити поміщицьку землю. У лютому 1943 року біля села велись бої 7 Гвардійського корпусу з німецько-фашистськими загарбниками. За відбудову шахт Донбасу після Великої Вітчизняної війни у 1948 році нагороджені орденом Леніна шахтарі О. С. Апостолов, В. С. Апостолов, М. І. Фомин, С. Я. Павлова.

У Селезнівці народився О. В. Дубенко, Герой Радянського Союзу.

ФА́ЩІВКА — селище міського типу (з 1958 року), центр селищної Ради, розташоване за 60 км на південний захід від райцентру. В селищі — залізнична станція. Населення — 7935 чоловік. Через селище проходить автомагістраль Харків— Ростов.

На території селища розташовані Фащівське та Городищенське шахтоуправління. їх середньодобова потужність 625 та 1250 тонн вугілля.

Тут є середня школа та школа робітничої молоді, професійно-технічне училище, 2 клуби, бібліотека; діє лікарня на 50 ліжок.

Заснована Фащівка як казенне поселення у 1795 році.

ЧЕРВО́НИЙ ПРА́ПОР — селище, центр селищної Ради, розташоване за 22 км на північний схід від райцентру і за 1,5 км від залізничної станції Ломуватка. Населення — 3360 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Веселогорівка, Надарівка, Новий, Оленівка, Польове, Степанівка.

Тут розміщена центральна садиба Червонопрапорської птахофабрики, господарство якої має 14,3 тис. га землі. Розвинено м'ясо-молочне