Сторінка:І. Б. Король Данило (1205–1264). 1925.pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ревичі, пізніший тесть Данила, новгородський князь Мстислав Удатний, а раз закликали були бояри князя Мстислава пересопницького, але він швидко мусів втікати.

В таких обставинах мав переняти свою батьківщину старший Романів син Данило. Та він зпочатку мусів разураз втікати то в одну, то другу сторону і весь хлопячий вік скитатися з матірю й молодшим братом поза межами свойого краю. Деякі вірніші бояри слідкували за сином свойого покійного князя, нагадували йому батьківську славу та кріпили його молодого духа. Перший раз засів був Данило на малу хвилю на батьковому престолі в катедрі св. Богородиці в Галичі, як мав 10 літ (1211 р.). Тоді кликали його бояри проти чернигівських князів Ігоревичів. Він був ще такий малий, що не пізнав навіть матері, бо якийсь час пробував сам на угорському дворі. Але коли бояри розлучували його з матірю, бо не хотіли, щоби вона була при сині, він так розсердився, що вихопив меч і замахнувся на боярина, який хотів відвести коня з ним від матери. Довго тоді він не сидів в Галичі, бо бояри закликали знову кого иншого.

Данило бачив, що не зможе дати собі ради з усіми ворогами нараз і задержати своїми молодими силами батькового престола в Галичі, тому постановив тимчасом скріплюватися иншими землями своєї батьківщини. Він так як його батько Роман з Волині зачав будувати свою державу. А що північно-східні землі загорнув був польський князь Лєшко, то він звернувся проти нього. Проти нього він знайшов союзників Литовців, що боролися тоді з Поляками і таки Лєшкового брата Конрада князя мазовецького.

Данило, як каже літописець — зайшов так далеко в лядську землю, куди ніхто ще з руських князів досі не заходив ані Святослав Хоробрий, ані Володимир Великий. Тоді Данило добув собі Володимир, Берестейщину й забужські волости з городами Белз і Червень.

В боротьбу за Галич між Уграми, Мстиславом Удатним і ин. він тимчасом не мішався. Починає її направду десь коло 1229 p, веде її понад 16 літ і закінчує славною побідою під Ярославом 1245 р. Тут побив він Ростислава князя чернигівського, Угрів та Поляків, що йшли проти нього. Взяв тоді велику добич, побив багато ворогів, а сам бився в перших рядях.

В часі цеї боротьби кілька разів Данило добував Галича. Одного разу він захопив у Галичі угорського королевича Кольомана і його прихильника боярина Судислава. Кольоман тоді капітулював перед Данилом, а як зі соро-