В дальшому поході заняли Татари городи: Колодяжно, Камянець, Ізяслав, Володимир і Галич. Не могли взяти Кремянця, побудованого на високій скелі. Данило видів, що сам без помочі не опреться їм і виїхав на Угорщину. Татари знищили тоді цілу Україну, Польщу й загналися були аж на Угорщину, але звідти завернули назад на Волгу, бо там умер був їх найстарший хан. Данило вернув на попелища своєї держави й мусів ще до того упокоритися перед Татарами, бо хан розпорядив тоді, щоби кождий князь зголосився в нього по дозвіл на свої землі. Деякі князі їздили й сповняли татарські жадання. Один чернигівський князь Михайло поїхав також, але не хотів поклонитися ханським предкам і зате Татари задушили його під дошками, на яких сіли обідати. Мусів і Данило поїхати, хоч найпізніше з усіх. Літопись переказує, що хан питав Данила, чому він скорше не приїхав та був вдоволений, що се сталося хоч і пізніше. Частував хан Данила кобилячим молоком і приговорював: „Тепер ти наш Татарин, так пий наше пиття“. Але відтак казав принести вина й угощував його: „Ви не звикли пити молока, тож пий вино“. Татари числилися з Данилом, бо він тоді був найсильніший з українських князів і воліли мати його „мирником“, радше чим ворогом. Як пізніше один князь Ізяслав Мстиславич просив Татар о поміч, щоби відібрати від Данила Галичину, то хан відповів йому: „Данило князь лютий, як він схоче тебе погубити, то хто виратує тебе?“.
Упокорений вернув Данило від Татар з жадобою пімсти в серці, тим більше, що бачив, що в Татар немає добра. На зустріч йому виїхали брат Василько і син Лев. Вони плакали з такого упокорення, але заразом і тішилися, що Данило вернувся живий. Данило зараз забрався підготовляти відплату Татарам. Почав укріпляти свої городи, та оглядатися за союзниками. Раніше вже зєднав собі угорського короля Белю й з дочкою його Констанцією оженив сина Льва. Молодшого Шварна оженив з донькою литовського князя Мендовга. (Шварно по смерти Мендовга сидів навіть на литовському престолі.) Сина Романа оженив Данило з братаницею останнього австрійського князя з роду Бабенберґів Гертрудою, наслідницею австрійського престола. Тоді Данило їздив зі своїми військами воювати на Морави разом з угорським королем, своїм зятем. Про цей похід оповідає літопись, що „Німці чудувалися татарській зброї Данилового війська. Полки виглядали пишно в лискучій зброї: коні мали на собі скіряні накривала, а люде металеву зброю. Сам Данило їхав побіч короля по руському звичаю; кінь
