13
скликав людей на майдан і намовив їх ґвалтувати, не боячись ляхів.
У замку тим часом ішов бенкет. До вельможного власника замку позбіралося чимало панів з поруйнованих околиць, бо там уже почалося повстання: господарь замку привітав усіх як гостей. У замку було дві хоругви жовнірів, і пани були певні, що хлопи не насміють змагатися з такою силою; про Хмельницького ж тут знали, що він далеко.
У великій горниці замковій стояли чотирі довгі столи, а за ними сиділи пани й пані й, весело розмовляючи, вечеряли.
Вельможний господарь щедро частував своїх гостей дорогими винами, після вечері ж мали бути ще танці, музики й инші забавки.
Аж ось серед веселого сміху й розмови в горницю ввійшов один хорунжий і пошепки мовив до вельможного господаря:
— У місті не спокійно, ясновельможний пане! — Прибуло в вечері біля сотні козацкої наволочі, підбурюють і наших хлопів до повстання!
Саме в ту мить з майдану стало чутно, як вигукували селяне.
— Яке нахабство! — скрикнув господарь. — На палі їм схотілося! Вдарьте на ту наволоч обома хоругвами відразу, щоб враз загасить повстання. Рубайте всіх, що зібралися на майдані, без жалю, та подбайте, щоб козаків як найбільше живцем перед мої очі поставити, — я їх завтра порозсадовлю по палях по всіх околицях!
Вирядивши хорунжого, хазяїн заспокоїв гостей, і вони почали знову гукати йому „віват“, та наливати келихи, а жовніри почали виходити з замку й лаштуватись до бою.
Скоро в повітрі пролунав розстріл. То Богун стрельнув з пистоля, щоб подати гасло Нечаєві. Сам
