Четверта причина — та, що партія робітничого класу — РСДРП — була розбита на дві групи: більшовик і меншовиків.
П'ята причина — це те, що царському урядові допомагали придушувати революцію 1905 року західноєвропейські імперіалісти.
І, нарешті, шоста причина — це укладення миру з Японією.
Особливістю 4-ої глави, яка висвітлює роль меншовиків і більшовиків в період столипінської реакції і оформлення більшовиків у самостійну марксистську партію, є введення цілого розділу про діалектичний і історичний матеріалізм. Цей короткий розділ вперше дає в курсі історії партії виклад основ діалектичного і історичного матеріалізму.
Було б неправильно, якби товариші, необізнані з основами марксистсько-ленінської філософії, злякалися завдання оволодіння цією філософією і побачили б у цьому труднощі, які зовсім неможливо, або дуже важко подолати. Повторюємо: цей прекрасний розділ «Історії ВКП(б)», цілком написаний товаришем Сталіним, не утруднює вивчення історії партії, а, навпаки, полегшує справжнє більшовицьке вивчення історії партії, він озброює новими знаннями. Вперше в такій популярній, доступній і стислій формі дається виклад основ діалектичного і історичного матеріалізму. Завдяки цьому 4-а глава і вся «Історія ВКП(б)» набувають неоцінимого значення для підвищення теоретичного рівня більшовиків і всіх трудящих.
Глава 5-а описує діяльність більшовиків в роки піднесення робітничого руху перед першою імперіалістичною війною, описує величезне піднесення революційного руху 1912–1914 років, поштовх якому дав ленський розстріл 4 квітня 1912 року. Це був ураган, що розбурхав атмосферу «заспокоєння», створену столипінським режимом. У главі наведені уривки з статті товариша Сталіна того періоду, в якій вказувалось, що ленські постріли розбили лід мовчання і рушила ріка народного руху.
В цій главі з великою любов'ю показано величезне значення більшовицької газети «Правда», яка була організована згідне з вказівками Леніна, за ініціативою товариша Сталіна. Треба, щоб вивчаючий історію партії знав добре, яку величезну роль відіграла «Правда» в цей період, і на цьому матеріалі треба виховувати справжнє більшовицьке ставлення до нашої робітничої преси.
Обізнання з роботою наших більшовиків у державних думах повинно допомогти кожному більшовикові, партійному і непартійному, зрозуміти різницю між нашим, більшовицьким ставленням до парламенту і ставленням до парламенту буржуазних угодовських партій. Наймерзенніший парламент, свинячий столипінський хлів, яким були III і IV Державні думи, більшовики використали як трибуну для революційної пропаганди, як один із засобів організації мас.
