мав такого серйозного союзника в революції, як селянська біднота, що становила величезну більшість селянського населення» (стор. 200).
Четвертою причиною перемоги Жовтневої революції було те, що «На чолі робітничого класу стояла така, випробувана в політичних боях, партія, як партія більшовиків» (стор. 201).
П'ятою причиною перемоги Жовтневої революції було те, що «Жовтнева революція почалася в такий момент, коли імперіалістична війна була ще в розпалі, коли головні буржуазні держави були розколоті на два ворожих табори, коли вони, будучи зайняті війною одна з одною і ослабляючи одна одну, не мали можливості серйозно втрутитися в «російські справи» і активно виступити проти Жовтневої революції» (стор. 201).
В цій главі викладена боротьба більшовицької партії за зміцнення радянської влади в найтрудніший період брестського миру, коли партія переживала кризис, викликаний боротьбою проти Леніна «лівих комуністів» і троцькістів на чолі з Бухаріним і Троцьким.
Товариш Сталін дає коротку, але дуже сильну характеристику політики «лівих комуністів» і троцькістів:
«Це була якась провокаторська політика, вміло маскована лівими фразами» (стор. 203). Ленін вказував, що Бухарін і Троцький «допомогли німецьким імперіалістам і перешкодили ростові і розвиткові революції в Німеччині»[1].
Нема ніякого сумніву в тому, що вже тоді Троцький був агентом німецьких імперіалістів і що його позиція в делегації в Бресті диктувалась не якимись ідейними міркуваннями, а диктувалась німецьким генеральним штабом. Це була дійсно провокаційна політика, майстерно маскована лівими фразами.
Лише пізніше, в 1937–1938 роках, вияснилась цілком причина антипартійної поведінки Троцького і «лівих комуністів» у той період. Вони і їх спільники вже тоді створили змову проти партії, проти радянської держави, мали на меті зірвати брестський мирний договір, арештувати В. І. Леніна, Й. В. Сталіна і Я. М. Свердлова, вбити їх і сформувати новий уряд з бухарінців, троцькістів і «лівих» есерів.
В цей тяжкий період партія згуртувалась навколо Леніна, Сталіна і Свердлова і підтримала Центральний комітет у питанні про мир так само, як і в усіх інших питаннях.
Сьомий з'їзд партії, не зважаючи на шалену боротьбу троцькістів, бухарінців проти Леніна, закріпив перемогу ленінської політики. Таким чином VII з'їзд виконав величезне історичне завдання: він розбив «лівих комуністів» і троцькістів, добився виходу з імперіалістичної війни, добився миру, перепочинку, дав партії виграти час для організації Червоної Армії і зобов'язав партію повністю навести соціалістичний порядок в народному господарстві і створити Червону Армію.
- ↑ В. І. Ленін, т. XXII, стор. 307.
