Товариш Сталін формулював вісім основних причин, які забезпечили Червоній Армії перемогу.
Поперше, політика Радянської влади, в ім'я якої воювала Червона Армія, була правильною політикою, яка відповідала інтересам народу, і народ усвідомлював і розумів цю політику як правильну, як свою власну політику і підтримував її до кінця.
Подруге, Червона Армія була вірна і віддана до кінця своєму народові, за що і любив її та підтримував народ, як свою рідну армію.
Потрете, Радянській владі вдалося підняти весь тил, всю країну на службу інтересам фронту.
Почетверте, червоноармійці розуміли цілі і завдання війни і усвідомлювали їх правильність, а це зміцнювало в них дух дисципліни і боєздатності, що давали їм сили в боротьбі з ворогами.
Поп'яте, на чолі Червоної Армії стояла партія більшовиків, єдина своєю згуртованістю і дисципліною, сильна своїм революційним духом і готовністю піти на будьякі жертви заради успіху спільної справи, неперевершена своїм умінням організовувати міліонні маси і правильно керувати ними у складній обстановці.
Пошосте, Червона Армія перемогла тому, що вона зуміла викувати в своїх рядах видатних військових керівників нового типу, тому, що політичною освітою Червоної Армії займались найвидатніші діячі партії, тому, що Червона Армія мала в своєму складі таких незвичайних керівників-організаторів і агітаторів, як військові комісари.
Посьомє, перемога була забезпечена роботою видатних більшовиків, партійних і непартійних, в тилу у ворога.
Повосьме, Радянській країні в її нерівній боротьбі з інтервентами допомагали робітники імперіалістичних країн.
Такі головні умови, що забезпечили Червоній Армії перемогу в той час, коли проти неї був сильний блок 14 капіталістичних держав. Блок цей розвалився під ударами Червоної Армії. Він розбився об згуртованість радянського народу, об силу молодої радянської держави.
Глава 9-а викладає історію партії більшовиків в період переходу на мирну роботу по відбудуванню народного господарства. У главі особливо докладно роз'яснюється значення найважливіших резолюцій X з'їзду про єдність партії і про анархо-синдикалістський ухил. Докладно обгрунтовано, чому необхідно було перейти до нової економічної політики. Тут треба спинитися на одному питанні, яке потребує пояснення.
У главі сказано, що «Опозиціонери, будучи поганими марксистами і цілковитими неуками в питаннях більшовицької політики, не розуміли ні суті непу, ні характеру відступу, проведеного на початку непу» (стор. 241).
Роз'яснюючи особливості того маневрового відступу, який робила партія в цей період, товариш Сталін відмітив в «Історії ВКП(б)», що біда опозиції полягала в тому, що вона не розуміла через своє неуцтво і не зрозуміла до кінця свого життя особливості відступу при непі.
