Сторінка:Акад. Єм. Ярославський. Енциклопедія марксизму-ленінізму. 1941.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

По всій країні розгорталось гігантське соціалістичне будівництво, і коли країна змогла дати нову техніку селянинові, почалося масове входження селян у колгоспи. Настав рік великого перелому — 1929 рік, коли ясно стало, що «в колгоспи йдуть селяни не окремими групами, як це мало місце раніше, а цілими селами, волостями, районами, навіть округами. А що це значить? Це значить, що в колгоспи пішов середняк. В цьому основа того корінного перелому в розвитку сільського господарства, який становить найважливіше досягнення Радянської влади…»[1].

Це означало, що назріває або вже назріло завдання ліквідації куркульства як класу на основі суцільної колективізації.

Глава 11-а «Історії ВКП(б)» присвячена боротьбі партії більшовиків за колективізацію сільського господарства. В обстановці глибокого економічного кризису в капіталістичних країнах, японської інтервенції в Манчжурії і приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині, в СРСР відбувався широким фронтом соціалістичний наступ проти останнього капіталістичного класу — проти куркульства.

Величезний рух селян в колгоспи цього разу означав боротьбу проти куркульства не тільки бідняків, але й значної маси середняків. Якщо раніше СРСР не мав матеріально-технічної бази для того, щоб покінчити з куркульством, ослабити його опір, ліквідувати його як клас і замінити його виробництво виробництвом колгоспів і радгоспів, то в цей період така матеріально-технічна база була вже створена.

Таким чином, в економіці країни відбулося пересунення класових сил, куркуль втратив свій колишній вплив, і партія перейшла від колишньої політики обмеження куркульства до нової політики — до політики ліквідації куркульства як класу на основі суцільної колективізації.

В главі стисло, математично точно дано формулювання цього переходу до політики ліквідації куркульства як класу. Товариш Сталін характеризує цей перехід як «найглибший революційний переворот, стрибок з старого якісного стану суспільства в новий якісний стан, рівнозначний своїми наслідками революційному переворотові у жовтні 1917 року.

Своєрідність цієї революції полягала в тому, що вона була проведена зверху, з ініціативи державної влади, при прямій підтримці знизу з боку міліонних мас селян, які боролись проти куркульської кабали, за вільне колгоспне життя.

Вона, ця революція, одним ударом розв'язала три корінні питання соціалістичного будівництва:

а) Вона ліквідувала найчисленніший експлуататорський клас в нашій країні, клас куркулів, оплот реставрації капіталізму;

б) Вона перевела з шляху одноосібного господарства, яке народжує капіталізм, на шлях громадського, колгоспного, соціа-

  1. Й. Сталін. Питання ленінізму, стор. 246, вид. 11.