Сторінка:Александр Дюма. Три мушкетери. 1929.pdf/175

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

а ви ж розумієте, що коршмар повинний догоджати владі.

— Ще раз питаю вас, де той шляхтич? Що з ним сталося? Живий він чи помер?

— Терпіння, ваша ясновельможність, зараз усе розкажу. Трапилося те, що вам відомо, і що ваш негайний від'їзд, — лукаво додав хазяїн і Д'Артаньян помітив це, — здавалося підтверджував. Цей шляхтич, ваш друг, оборонявся шалено. Його слуга, на превеликий жаль, посварився з салдатами, переобраними конюшими…

— А, мерзотнику, — вигукнув Д'Артаньян, — так ви усі були в гурті? Чому б мені не знищити вас усіх?

— Ні, ваша ясновельможність, ми не всі були в гурті, і ви це зараз побачите. Друг ваш, — вибачте, що не називаю його шановного ймення, бо не знаю його, — друг ваш, уклавши двоїх пострілами з пистолетів, почав відходити, обороняючись шпадою; поранив ще одного з моїх людей, а потім і мене вдарив плазом так, що я знепритомнів.

— Та чи скінчиш ти, кате? — спитав Д'Артаньян. — Що сталося з Атосом?

— Відходячи, як я вже казав вашій ясновельможності, він опинився біля дверей до льоху, а що двері були відчинені, то він кинувся туди, узяв собі ключа та забарикадувався з середини. Знавши, що там його завжди можна знайти, ми дали йому спокій.

— Розумію, — сказав Д'Артаньян, — його хтіли не вбити, а тільки позбавити волі.

— Боже ж мій милий! Позбавити волі, ваша ясновельможність! Та він сам позбавив себе волі, присягаюся вам.

— Та, нарешті — вигукнув Д'Артаньян, — де він? Де Атос?

— У льосі, пане.

— Як це так, ледащо? Ви й досі тримаєте його у льосі!

— Борони боже! Зовсім ні, пане. Хіба ж то ми його тримаємо? Якби ви знали, що він там коїть. О, коли б ви спромоглися вивести його звідти, я б вам був довічно вдячний; мав би вас за янгола-оборонця.

— Чи там він? Чи знайду я його в льосі?

— Звичайно, пане. Він вперто бажає залишатися там. Щодня йому подають на вилах через продуховину хліба, а коли він просить, то й м'яса. Та, на жаль, не хліб і не м'ясо складають головну частину його страв. Одного разу я спитувався зійти в льох з двомя робітниками, але він наче оскаженів. Я чув, як він заряджав пистолети, а його чоловік — мушкета. Ми запитали, що вони хочуть робити, дак