йому, що його невістка — повія та ще й таврована. Шляхетний, щирий голос мого чоловіка не міг більше захищати мене. Лорд Вінтер повірив усьому, що йому казали, бо це було в його інтересах. Він заарештував мене, привіз сюди й віддав під вашу охорону. Решту ви знаєте. Позавтра він призначає мене до вигнання, надсилає мене до місця заслання, післязавтра він віддаляє мене, як злочинницю. О, пляна складено майстерно! Усе передбачено, будьте певні, і моя честь загине. Тепер ви й сами бачите, Фелтоне, що я мушу вмерти. Фелтоне, дайте мені ножа.
І вона, знесилена, впала на груди молодого офіцера.
— Ні, ні, — запевняв той, — ти житимеш, чиста та нещасна жінка. Ти житимеш, щоб помститися на своїх ворогах.
Міледі повільним рухом відштовхнула його рукою, приваблюючи поглядом, і Фелтон знову стиснув її в своїх обіймах, дивлячись на неї з благанням, як на божество яке.
— О, смерть, смерть, — ледве чутно сказала вона, заплющуючи очі. — О, краще смерть, ніж ганьба. Фелтоне, друже мій, брате мій, я тебе заклинаю…
— Ні, — вигукнув Фелтон, — ти житимеш, і житимеш відомщена.
— Фелтоне, я завдаю самих страждань усім, хто мене оточує. Фелтоне, залиш мене, дозволь мені вмерти.
— Коли так, ми помремо разом, — скрикнув він, притискуючи свої губи до губ полонянки.
Почулося кілька вдарів у двері. На цей раз міледі справді відштовхнула його.
— Слухай, — мовила вона, — нас почули, сюди йдуть… Кінець, ми пропали!
— Ні, — відмовив Фелтон, — це вартовий попереджає мене, що йде патруль.
— Тоді, біжіть до дверей сами й відчиняйте їх.
Фелтон скорився. Ця жінка володіла всіма його думками й душею.
Відчинивши двері, він опинився віч-на-віч з сержантом, що був на чолі патруля.
— Що таке трапилось? — спитав молодий ляйтенант.
— Ви звеліли мені відчинити двері, коли я почую заклик до помочі, — пояснив салдат, — але забули залишити мені ключа. Я почув ваш голос, та не зрозумів, що ви кажете, хотів відчинити двері, та вони були зачинені з середини; тоді я покликав сержанта.
— Я до ваших послуг, — заявив сержант.
Фелтон, розгублений, майже божевільний, стояв і не міг вимовити слова.
