— Знову ґасконада! — пробурчав дворянин. — Слово чести, ці ґасконці непоправні. Ну, танцюйте далі! Коли він втомиться, він сам скаже.
Але незнайомий не знав ще, з якою упертою людиною він має справу: Д'Артаньян був не такий, щоб просити. Бій точився ще кілька хвилин. Нарешті, знесилений Д'Артаньян упустив шпаду, переполовинену вдаром дручка; тої ж хвилини другий удар, розсікши йому шкіру на лобі, звалив його з ніг, всього скривавленого й майже непритомного.
На це видовисько звідусюди позбігалися люди. Коршмар боячися бешкету, за допомогою слуг, відніс пораненого до кухні, де йому дано першу поміч.
Дворянин повернув на своє місце коло вікна і якось, незадоволено дивився на юрбу, що своєю присутністю, здавалось, дратувала його.
— Ну, як ся має цей божевільний? — спитав він коршмаря, що прийшов довідатись про його здоров'я.
— Перш, ніж знепритомнити, він змігся викликати вас на дуель.
— У цьому хлопцеві сидить сам чорт! — скрикнув незнайомий.
— О, ні, ваша ясновельможність! Це не чорт, — зневажливо промовив коршмар. — Коли він зомлів, ми його обшукали; у пакунку в нього нічого нема, крім сорочки, а в гаманці тільки 12 екю. Проте, це не завадило йому сказати, зомліваючи: „Якби така історія трапилася в Парижі, ви покаялись би зараз же, а тепер каятиметесь пізніше“.
— То, мабуть, це перебраний принц крови? — зимно сказав незнайомий.
— Я кажу вам це, пане, щоб ви були обережніші.
— А він не назвав нікого?
— А як же! Він ляскав себе по кешені й приказував: „Побачимо, як поставиться пан Де-Тревій до образи, вчиненої його протеже“.
— Пан Де-Тревій? — протяг незнайомий, одразу ставши уважливіший. — Він ляскав себе по кешені, вимовляючи ім'я пана Де-Тревія? Слухайте, люб'язний, коли юнак зомлів, ви, сподіваюся, не поминули зазиркнути йому в кешеню? Що там було?
— Лист на адресу пана Де-Тревія, капітана мушкетерів.
Коршмар не дуже проникливий, не помітив, як одбились його слова на виду незнайомого.
— Чорт побирай! — буркнув той крізь зуби. — Чи не Тревій підіслав до мене цього ґасконця? Він ще зовсім юнак. Але вдар шпади, то — вдар шпади, хто б його не наніс, молодий чи старий, а дитина викликає менше підозріння;
