Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/117

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сині очі, зачарована, почала слухати. Миші, набігши спід помосту, оточували їх цілою юрбою і, не боячись ні зуба, ні пазуря, сиділи нерухомо, стомлено притискуючи рожеві лапки до грудей. Павуки, покидавши своє павутиння, збилися й собі в зачаровану купку на стелі. Сіра ящірка підлізла до порога і заклякла там, ніби заворожена, а в повітці видно було кажана, що, висячи на пазурях головою вниз, тепер, напіврозбуджений од зімового сну, хитався в такт чарівної флейти.