Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/145

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

струмочків з поважним прибутком вертаються до краю, звідки випливли спершу.

— Через Ощадність і Кредит Франція стала новим Єрусалимом, що сяє на всі народи Европи; королі землі приходять цілувати їй її рожеві ноги. А ви хочете все це зруйнувати. Святотатці й нечестивці ви, от ви хто!

Так говорив ангол фінансист. Незрима арфа акомпанувала його голосові, очі били блискавицями.

Тим часом Аркадій, недбайливо спершись на бюро Регента, розіклав перед очима барона плани земного, підземного й надземного Парижа. На них червоними хрещиками позначено було пункти, де одночасно мусили вибухнути бомби, заложені в льохи й катакомби, розсіяні по шляхах, скинуті з флотилії аеропланів. Всі фінансові установи, в тім числі й банк Еверденжена з усіма його філіями, було позначено червоними хрещиками.

Фінансист звів плечима.

— Годі! Хто ви такі? Ви нещасні волоцюги, на кого полює поліція всього світу. У вас нема й су за душею. Як же ви зможете виготовити стільки бомб?

Замісць відповіли князь Істар витяг з кишені невеличку мідну циліндру і ґречно підніс її баронові Еверденженові.

— Бачите цю дрібничку? — звернувся він. — Досить упустити її на поміст, щоб в одну мить цей великий отель з усіма його мешканцями повернути в купу димного попелу і зробити пожежу, що од неї згине весь квартал Трокадеро. Таких штучок