тоді закони? Чи-ж в Олександрії немає вже магістратів? Ця Таїс і думки не кладе про наших жінок та про наших бідних дітей. Її поведінка — прилюдний скандал. Треба її силоміць затримати в місті.
Юнаки й собі клали на думці:
— Коли Таїс відмовляється від вистав і кохання — кінець нашим найкращим утіхам. Вона була насолодною славою і солодкою честю театру. Вона давала радість навіть тим, хто не володів нею. Коли кохали жінку, то в цій жінці кохали Таїс; вона була присутня у всіх поцілунках, бо вона є сласність над сласністю, і сама думка, що Таїс дихає з нами разом, збуджувала нас на втіхи.
Так гадало юнацтво, і один з них, на ім'я Керон, що Таїс йому була належала, гукав про грабіж та блюзнив Христа. По всіх гуртках Таїсина поведінка була суворо засуджена:
— Це ганебна втеча!
— Полохлива зрада!
— Вона відбирає нам хліб!
— Вона краде посаг наших дочок!
— Вона повинна хоч заплатити за вінки, що я їй продав.
— А шістдесят сукень, що вона замовила мені?
— Вона всім винна.
— Хто після неї гратиме Іфігенію[1], Електру[2] та Поліксену?
— Жити буде нудно, коли замкнуться її двері.
— Вона була сяйливою зіркою, ніжним місяцем олександрійського неба.
Найвідоміші міські жебраки, сліпці, каліки та паралітики зібралися на майдані й стогнали, тримаючись позад багатіїв:
— Як нам жити, коли Таїс звідци піде й не годуватиме нас? Крихтами з її столу що-дня
- ↑ Іфігенія — Аґамемнонова (див. прим. Ахіл до ст. 47) дочка. Батько, виступаючи на чолі греків до Трої, хотів принести її в жертву богині полювання Діяні, щоб вона допомогла втишити вітри, що гальмували грецькі кораблі. Але Діяна послала їй оленя і той поніс її у Тавриду (Крим), де Іфігеція стала жрицею Діяни.
- ↑ Електра — друга дочка Агамемнова, що, разом з братом своїм Орестом, забила свою матір Клітемнестру, мстячись за вбивство свого батька.
