Ця сторінка вичитана
Е, та коли вже пропадать, то чи не краще самому кинутись у річку… Піти на дно, а десь виринути… Врятувався ж якимсь чином Лейзор Ципоркес“…
Кислиця зробив рух.
— Сиди смирно, бісова душа, а то як угилю веслом!..
— Де ваша совість? — запитав Федір Макарович.
Але балакати не довелось, бо дуже грубі й сильні руки взяли його голову й засунули в рот мокру ганчірку…
***
Минув якийсь час. Об човен хлюпали хвилі, над річкою пролетіли дикі качки, десь у степу іржали коні; тут поблизу гуготів поріг… А в голові: льох, засідання батьків-отаманів, у одного розірваний жупан, вата вилазить. У райспілці — Запупиркин: „дайош, братець, сало“, і Йосип Трохимович, у сороч-
