30-хъ роках комисія Шаховського заборонила отсю скуплю у козацьких підпомошників, а як підпомошники часто записувалися у козаки, то старшини купували тоді у них землі, як у козаків і брали на них купчі. Вотчинний же департамент не приймав отсих купчих, на підставі указа, котрий торкався усіх війскових обивателів. І ось через що вони прохали, щоб Вотчинний департамент стверджував оттакі купчі і щоб їм дозволено було купувати землі у війскових обивателів.
Скупля козацьких земель старшиною знищувала козацтво і його службу, бо козакові без землі ні з чого було служити і він мусїв обертатися у посполітого. Держава й країна тратили воїна, а старшина иноді таким побитом набувала нового підданого або підсусідка. Тепер козаків повернули у військових обивателів, але подушне вони повинні були платити з своїх земель: через те знову й тепер була заборонена скупля їх земель і прохання дворян мали на меті тільки їх власні дворянські інтереси. Ізюмські дворяне прохали, щоб їм дозволено було володіти такими їх землями укупі з військовими обивателями без розділу, як коли хто з старшин володів їми раніше з ними. У Ізюмській провинції було більше ніж у північних частинах Слобожанщини старозаїмочних земель, особливо обчеськіх вигонів, випасів, котрими старшина користувалася спільно з війсковими обивателями; у Ізюмської окрузі було дуже поширене скотарсьтво, але товару, особливо овець, було більше у панів, ніж у селян, отже панам поміщикам було вигоднійше не відділятися від селян; ось через що вони й прохали, щоб сі землі залишилися у суспільній владі, а уряд дивився на них, яко на земельний фонд, із котрого можно булоб потім наділяти малоземельних та безземельних селян та старшин. І се було й справедливо, і розумно; а дворянсьтво зрозуміло, що тоді воно не матиме участи у сьому фонді, бо землі у нього досталь, проводило свою дворянську егоістичну політику у сьому питанню. Иньше, але всеж таки егоістичне відношеннє до сього було у Острогожської старшини. Вона прохала у свойому наказі, щоб тим, хто з них володів землями укупі з селянами, виділені були у власність земельні участки по пропорції, котра була установлена для Єкатерининської провинції. А тамошня пропорція, себ то наділ, була занадто велика — дворяне получали там 1200 десятин і більше, бо був великий земельний простор, а окрім того цариця Катерина щедро роздавала поміщикам землі старого Запорожья.
Острогожська провінція була в зовсім иньших земельних обставинах: вона перестала тоді бути безлюдною, порожніх земель у ній було не дуже багацько і земля вже мала деяку ціну. Бачучи, що порожніх земель вже не багато в Слобожан-
