Звістки про се дав нам автор Топографичного опису Харьківського нам. 1785 року. Слобожане, каже він, любили у всьому чистоту і перш усього у хатах. Хати були або рублені, з дерева, або мазанки з хворосту, обмазані в середині і з усіх боків глиною. У них були просторі сіни і призьба, долівка теж була глиняна. Дах робили з великим спуском і він спускався над призьбою. Груби клалися з цегли да кахель у заможнійших кахлі були зелені, а у иньших побілені крейдою. Білили хату по суботах та перед великими празниками, у літку навіть з надвору. У рідкої хати було меньш трьох вікон шкляних, здебільшого круглого шкла. Пічки топилися потрошку увесь день й комина не зачиняли і тому чада по хатах не бувало. Комин робили з пруття обмазаного глиною. Топили пічки соломою, очеретом, кизяком, рідко коли дровами. Хата швидко нагрівалася, але так же швидко остигала і треба було її знову топити. У хаті біля стін стояли скамейкі, а вздовж тієї стінки, де була піч, робився піл, який заміняв кровать; у запічок сипали для сушки зерно. У покутя біля образів стояв звичайно довгий та вузкій, чиста вимитий стіл, покритий у заможних килимом, а у бідних чистим рядном, і на ньому лежав хліб та сіль; у багатих замісць столів, укопаних у землю, на низьких ножках стояла скриня, або стіл окований залізом з ящиками, замкнутими на замок; скриня покривалася килимом або коцом, а зверху скатертью. Дах був очеретяний: з очерета, коли бракувало дерева, робили й стелю на тонких перекладинах, скріпляючи їх сволоком, котрий переходив через усю хатю. Робили дах також з соломи і гонту. Двір обносили плетневою огорожою. Акад. Зуєв теж оповідає нам, що і у Харьківі хати були невеличкі дерев'яні або мазанки і по українському звичаю поділялися на дві частини — одна половина хати була для хазяїна з семейством, а друга з галерейкой для гостей, бо значна частина населення шинкувала. Заможні військові обивателі проживали у містах та великіх слободах. На празники одягали жупани з тонкого німецького сукна, обложені золотим або срібляним позументом; жіночі кунтуши були тілько длинійші, ніж пару боцькі. Жінки носили ще шовкові кірсетки без рукавів і спідниці обкладені позументом. Чоботки, черевички були шкуратяні або сапьянові — червоні або жовті з залізними підковками замісць закаблуків. На шиї жіноцтво носило намисто або коралі, перли і котра була богатша, та носила й більше низок намиста; туди нанизували також по одному або по кілька медаліонів або, як називали їх, талярів, а заможні нанизували між коралі червінці згорнувши їх у трубочку і коли треба було грошей, їх здіймали. На головах жінки носили шапочки-кораблики з чорною бар-
