він поїхав з генералом Вишневським в Венгрію, де була російська православна церква і куди його й призначили для церковної служби. Звідтіля він їздив до Відня до Офену, Пресбурга й инших міст, знайомився з тамошніми ученими. Він добре розмовляв по латині і по німецьки, досить розумів грецьку мову і в зносинах з освіченими і вченими людьми багато пізнав такого, чого б не міг узнати у Росії і на Україні. Мабуть тут він познайомився і з творами грецьких та латинських философів і німецьких богословів. Тоді ж, здається, він почав з увагою пильно читати Библію, щоб зрозуміти її глибокий розум. Тоді йому було 30 років. Вернувся Г. С. Сковорода на Україну, дуже осьвіченою і вченою людиною. Але й дома не кинув науки, а поширяв ще більше свою осьвіту. Його любимими книжками були философичні та богословські твори: з грецьких та римских письменників — Сократ, Плятон, Арістотель, Демостен, Горацій, Цезарь, Цицерон, Корнелій Непот, Овідій; з церковних — Клімент Олександрійскій, Максим Сповідник, Ориген, Діонисій Ареопагіт; дуже поважав він Филона Іудеянина, а з нових тих, хто поясняв Біблію; головною ж книгою його познанія була сама Біблія. Сі книжки він міг діставати в багатій книгозбірні Харьківського Коллегіума, а також по манастирях і у поміщиків, у котрих проживав. Читав сі твори він більш усього на тих мовах, на яких вони були написані, бо сам гаразд їх розумів. Власні твори Сковороди, про які ми оповідатимемо далі, показують, що він добре знав ученіє грецького философа Плятона і стоїків; знав він добре й богословське ученіє східних учителів церкви. Повернувшися з-за кордону, він узяв посаду учителя піїтики в Переяславському Коллегіуму, але став викладати сю науку зовсім по новому і по свойому, єпископ звелів йому викладати так, як се робилося звичайно. Г. С. Сковорода не згодився на се і дав пояснення до свого способу викладання сієї науки. Тоді єпископ скинув Сковороду з сієї посади, написавши таку резолюцію: „не живяше по средѣ дому моего творяй гордыню“. Г. С. Сковорода переїхав у Полтавщину і тут учив сина поміщика Томари. Потім поїхав до Москви і пробув якійсь час у Троїцько-Сергієвській Лаврі і знову вернувся до Томари, де жив життям близким до природи. Тоді вже він порішив вибрати для себе життя просте, убоге, не шукаючи для себе нічого суєтного. У 1759 році, як се нам вже відомо, Сковорода узяв посаду учителя Харьківського Коллегіума. Одягався він тоді просто; їв один раз у день — пізно у вечері; мняса і риби не вживав, а їв тільки городину, пив молоко; спав не більше 4-х годин у сутки. Вставав в ранці на зорі і в погожу годину ходив пішки за город і в сади на проходку; завжди веселий,
