Склад козацкої автономії. Як же по сій автономії був улаштований уряд країни? У кого була влада над країною й ії мешканцями? Які політичні і иньші права мали полковники і місцевий уряд? Які були відносини країни до Московскої, а потім Російскої держави? Які права й привілеї мали мешканці країни?
На чолі полкового уряду стояли виборчі полковники і полкова старшина. Полковника і старшину вибирала сама полкова старшина, а не усе товариство, і не на якийсь там час, а взагалі до смерти. Влада полковника була дуже велика: він відав устроєм свого полка, себто керував цілою округою в усіх військових і адміністрацийних ділах, стверджував судові постанові в карних — кримінальних справах і в позвах; роздавав війскові вільні землі навіть у нащадок усім підвласним і сам міг займати такі займанщини задля себе на свою власну потребу; на все те він видавав універсали за своім підписом (рукою власною) і печатью. Полковничими клейнодами були — пернач (шестопер), себто шестигранна булава, обложена золотом або сріблом та самоцьвітним каміннєм, полкова корогва з іконою Божої Матери або якогось сьвятого-обороньця полка, полковнича печать, котра була разом з тім і полковою — війсковою, полкова музика. Полкову старшину складали шість чоловіка; полковий обозний, судія, єсаул, хорунжий і два писаря. Під началом обозного були гармаші з гарматами і усі кріпости. Яко старший в полку, він заміняв полковника, коли той був хорий або в від'ізді, але він не міг тоді видавати універсалів. Судія відав судовими цівільними ділами у полковій ратуші. Єсаул був пособником, підручником полковника у чисто війскових справах. Хорунжий отаманував над хорунжевими козаками, відав полковою музикою й оберігав полкову корогву. Полкові писарі були секретарями у ратуші — єден у війскових, а другий у цівільних справах. Уся полкова старшина збиралася для війскових справ на полкову Раду, на чолі котрої стояв полковник, а обозний порядкував ділами. Усі мали по одному голосу, а полковник два. Справи судові рішалися у полковій ратуші, куди входили тіж самі члени, що і в Раду, але впорядчиком там був вже судія. В сотнях був такий же сотенний уряд, котрий складався із сотника, отамана, єсаула, писаря і хорунжого. Сотня порядкувалася сотником. Була і сотенна Ратуша, де отаман, яко судія, і писарі порядкували гражданськими справами, а єсаул і хорунжий помагали сотнику у війскових справах. Хорунжий держав сотенний прапор, на котрому був хрест і визначалися полк і сотня. Сотника вибирала полкова старшина, а він сам уже вибірав собі сотенну старшину; міг і скинути її з уряду. Так виявляє нам устрій
