Сторінка:Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu/96

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тоголоса музична п'єса з однією основною темою, що її повторюють різні голоси.

Тобі несу привіт, о, чарівна Камено. Камена — назва музи у римських поетів.

Впоїв надхненням нас твій струмінь, Гіпокрено. Гіпокрена — чарівне джерело на горі Геліконі в Беотії, що його створив Пегас, ударивши копитом у землю. Біля нього ріс прикрашений величними статуями гай муз, для яких Гіпокрена правила за джерело справжнього надхнення. Чарівна властивість цього джерела полягала в тому, що всякий, хто пив із нього, міг говорити віршами.

Александрійський (вірш) — вірш, писаний шестистопним ямбом з цезурою після третьої стопи.

Еребус — у грецькій мітології тьмяна й хмурна частина підземного світу.

In rebus musarum — буквально значить: у справах муз, тобто в поезії, в мистецтві.

Епістоли. Епістола — посланіє.

Кволий я, але мене чарує (стор. 78).

Мудрий, радісний, ясний Анакреон. Анакреон — знаменитий грецький лірик із Теоса в Іонії, що жив у VI–V сторіччі перед Христом. Підпадаючи під настрій, звичайний для розкішних дворів самоських та інших тиранів, Анакреонових патронів і заступників, він не висловлює серйозного морального погляду на життя, а живе теперішнім, ставлячись до всього, що оточує його, легко й безтурботно. Любов і вино, танок і веселощі — улюблені сюжети Анакреонових пісень. Ці пісні вславилися своєю витонченістю, але їм