Сторінка:Байки. Дарунок малим дітям (1864).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Микитка.
 

 

Раз Микитка зловив в фляшку
Бідну маленьку комашку,
Дав ій з медом паляницю,
Тай поставив на полицю.
Бачив батько те: „Микитко!
А ходи но, сину, швидко.
Возьми собі сей колач,
Та в коморі посиди.“
А Микітка, бідний, в плач!
„Злого мушці не роби —
Ми́ле всім житя на волі,
Закоштуй же й ти неволі.“

 

 

Памятайте діти, щоб це вас навчило —
Не робити другим то, що вам немило.


Шабля и плуг.
 

 

„Якаж то погана лежить там кривлюга…“
Говорила шабля викривлюясь с плуга.
А на те кривляннє камінь отвічає:
„Шабле! ця кривлюга людей не вбиває.“