Кундель.
У полі тихому жив у норі Хомяк;
На самоті скучав він неборак!
Подивиться кругом — багато поля
Комусь дала щаслива доля,
І глянуть весело, і любо походить,
Не те, що́ у норі сидіть.
Он двір стоїть багатиря гладко́го,
Неначе городок:
Чого нема у його?
Будинок і садок…
Надумався Хомяк себе розвеселити —
І насадив маленький квітничок.
Порозцвітали гарно квіти:
Нагідочки, красолі і мачок.
Барвінок стелеться і рута зеленіє;
Подивиться Хомяк — аж серденько радіє.
Де взявся Кундель із двора…
Гайсаючи по полю —
