Перейти до вмісту

Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/117

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

майже завжди чеснотливо спущені, мало коли підіймалися. Коли й поглядала навколо себе, то тільки сумно, так ніби вогонь очей зберігала для таємного споглядання. Тому всі видатніші чоловіки переймались цікавістю до цієї тихої і мовчазної жінки. Якщо розум дошукувався в ній таємниць невпинної протидії між сучасним і минулим, між світом і самотністю, то й душа не менш прагнула пізнати секрети її серця, якогось гордовитого в своїх стражданнях. До того ж, ніщо в ній не заперечувало думок, які вона з самого початку викликала. Як і майже всі жінки з дуже довгим волоссям, вона була бліда й цілковито біла. Її напрочуд тонка шкіра — ознака майже несхибна — свідчила про справжню чутливість, потверджену й характером її рис, що мали ту чудесну викінченість, якою китайські художники оповивають свої фантастичні постаті. Її шия була може трохи задовга, але такі шиї найграціозніші й надають жіночим голівкам невиразної подібності до магнетичних вигинів змії. Коли б не існувало жодної з безлічі ознак, з яких спостерігачеві виявляється найзатайливіша вдача, то досить було б йому уважно придивитись до рухів голови й звивів шиї, таких різноманітних і виразних, щоб судити про жінку. Вбрання у пані д'Еглемон гармоніювало з думкою, що над нею панувала. Її пишно заплетені коси лежали на голові високою короною, де не було ніякої оздоби, бо вона, здавалось, назавжди розпрощалася з вишуканістю туалетів. Також ніколи не вдавалася вона до тих дрібних розрахунків кокетства, які псують багатьох жінок. Тільки корсаж, хоч і дуже скромний, не заховував цілком зграбності її стану. Пишність її довгої сукні була в надзвичайно добірному крої, і, якщо дозволено шукати ідей у строї вбрання, можна було б сказати, що численні й прості складки її сукні надавали їй великого благородства. Проте, в ретельному дбанні за руки та ноги в неї, мабуть, виявлялася невитравна жіноча слабість, та коли вона й показувала їх з деяким задоволенням, то навіть найлукавішій соперниці годі було б уважати ці рухи за вмисні, такими бо мимовільними або ще з дитинства звичайними вони здавалися. Недбайлива граціозність викупала

120