ховаючи від неї незрозумілі їй думки та збочення, мало виправдні перед судом буржуазного сумління. Огюстіна поринула в мовчазну й похмуру тугу. Ці таємні почуття простелили між подружжям серпанок, що мусів день-у-день густішати. Хоч чоловік був ввічливий до неї, але Огюстіна мимоволі тремтіла, бачивши, як він береже для товариства скарби свого розуму й грації, які колись складав до її ніг. Незабаром вона почала фатально тлумачити дотепні розмови про непостійність чоловіків, що точаться в товаристві. Вона не скаржилася, але її поводження дорівнювало докорам. За три роки після шлюбу ця молода й гарна жінка, що така блискуча їздила в своєму блискучому екіпажі, що жила в сфері слави й багатства, на заздрість багатьом безтурботним людям, нездатним правдиво оцінювати життьові становища, — впала в тяжку журбу; її обличчя зблідло, вона міркувала, порівнювала; потім нещастя розгорнуло перед нею перші сторінки досвіду. Вона вирішила мужньо залишитися серед своїх обов'язків, сподіваючись, що ця великодушна поведінка рано чи пізно поверне їй чоловікове кохання. Сталося не так. Коли Соммерв'є виходив стомлений з свого ательє, Огюстіна не ховала своєї роботи так швидко, щоб художник не міг помітити, що його дружина латає з усією ретельністю доброї господині домашню та його власну білизну. Вона великодушно й неремстиво давала гроші, потрібні чоловікові на марнотратство, але, бажаючи зберегти достаток свого любого Теодора, стала ощадлива для себе самої і в деяких деталях домашнього господарства. Така поведінка несполучна з недбалістю митців, які в кінці своєї кар'єри вже так натішилися життям, що ніколи не питають себе про причину своєї руїни. Марна річ відзначити, як темнів поступово блиск їхнього медового місяця, як він погас і кинув їх у глибоку темряву. Одного вечора сумна Огюстіна, що давно вже чула від чоловіка захоплені вислови про герцогиню де-Карільяно, дістала від одної приятельки злостиво милосердні пояснення про природу прив'язаності Соммерв'є до цієї відомої кокетки імператорського двору. Ради тридцитишестилітньої жінки він зрадив Огюстіну, що мала двадцять один рік і була в розцвіті
