Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/119

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тим графиню, і зустрів її в готичному будуарі. Вона спинила мене посмішкою, посадила біля себе й почала питати про мої твори і немов би жваво цікавилась ними, особливо, коли я, не набираючи професорського тону й не розвиваючи її докторально, виклав жартівливо свою систему. Вона, очевидно, дуже зацікавилась, довідавшись, що людська воля була матеріяльна сила, подібна до пари, що в моральному світі ніщо не могло встояти проти тієї могутности, коли людина звикне зосереджувати свою волю, керувати масою, постійно спрямовувати на розум инших струмок цієї рідкої маси; ця людина могла з свого бажання змінити все в людськості, навіть непохитні закони природи. Заперечення Федори виявили певну тонкість її розуму, я визнав, що у деяких випадках вона мала рацію, щоб сказати їй комплімент, і розруйнував потім її жіночі міркування одним словом, звернувши її увагу на щоденний факт нашого життя — на сон, факт, хоч і вульґарний, та по суті повний нерозвязаних проблем для вченого; я зворушив її цікавість. Графиня навіть помовчала якийсь момент, коли я їй сказав, що наші ідеї — цілком організовані істоти, що вони живуть у невидимому світі і впливають на нашу долю; щоб довести це, я цитував думки Декарта, Дідро, Наполеона, які керували та й зараз керують цілим світом. Я мав честь розважити цю жінку. Вона залишила мене, запросивши одвідувати її; кажучи придворним складом, вона дала мені право бувати в неї при великих виходах. Чи тому, що я прийняв, за своєю похвальною звичкою, формулу ввічливости за вияв щирости, чи тому, що Федора побачила в мені якусь майбутню знаменитість і хотіла збільшити свій вчений звіринець, я думав, що я їй вподобався. Я згадав все своє фізіологічне знання і попередні спостереження над

117