що є вольні, і нераз погадав собі, чому єму не судилось бути на свободі?
Живучи в Варшаві Шевченко навчив ся по польски — тож став він читати також поезиї славного польского поета Міцкевича, що відбилось відтак впливом на єго власні твори. Але не довге було єго перебуванє в Варшаві — єго пан переселив ся до Петербурґа, а Тараса разом з всею своєю прислугою забрав з собою. Се було в зимі 1831 р. Наука єго перервала ся, і він знов мусїв бути дальше козачком на покоях свого пана. Доперва по роцї раз тому, що на лякея Тарас, був зовсім неспосїбний а друге, на прошенє Тараса віддав єго пан знов на науку — сим разом до маляра Шираєва.
Гірке знов було житє Тараса в нового учителя. Він був чоловік лихий, строгий — учеників бив — побивав, та посилав їх робити просту роботу — малювати штахети, дахи, підлоги. Не богато він і задавав собі труду, щоби вивчити своїх учеників, але Тарас цікавий до всего, в Петербурзі мав нагоду бачити богато красного що образувало єго ум. Найрадше ходив він в „Літний сад“, що був оздоблений гарними статуями — там він ходив в кожду свобідну хвилю та відрисовував собі статуї на папері.
Тут стрінув ся він і запізнав з чоловіком, що чимало вплинув на єго будучність — з Іва-
