раз розвіяли ся, а чекала страшна, сумна будучність. Сам факт той, що належав до Кирило-Методіївского брацтва, і що написав твори Кавказ, Сон, де так різко виступав проти варварства і гнобленя народу вважав ся так великим злочином, що за се чекала Тараса тяжка, велика кара.
Разом з Шевченком арештовано Гулака, Костомарова, Кулїша і Білозерского, Костомаров провідавши завчасу про те, що у него буде ревізія, передав свої папери приятелеви свому Юзефовичеви до схованя — сей здрадив єго і видав все начальству. Був там статут брацтва, були всї папері, були поезиї Шевченка, Сон, Кавказ.
В слідстві увязнених розпитували дуже строго — грозили карою смерти, яка чекати має їх за сей злочин, а колиб розказали все отверто, то можуть надіятись, що цар їх помилує і подарує всяку кару. В наслідок того Білозерский і товариш єго Андрузьский розповіли, відкрито все — а сей послїдний вказував на Шевченка яко скрайного ворога ряду. Всї инші признавали се, що Татас властиве не належав до Товариства — він і сам так признавав ся. Всїж сподїяли ся, що в наслїдок сего прийде єму може за вірші відсидїти яких кілька місяцїв найбільше, на яку то кару засудить єго суд. Але кара вийшла в десятеро більша.
