ґенерал зарядив у него ревізию, забрали книжки, листи з України, фарби та малюнки, а самого замкнули у тюрму. За сим єго вислали назад до Орска і замкнули в казамату між всїляких проступників, а всї найдені у Шевченка річі до Петербурга до мінїстра війни. Ґенерал донїс до мінїстра що розслїджено, що Шевченко носить цивільну одежу, малює і пише вірші — на се наспіла відповідь, що Шевченка треба держати в арештї так довго, як покінчить ся слідство — а начальників покарати за недогляд. Слідство тревало довго. Слїдили, розглядали, все — а відтак відійшов рапорт до Петербурга, де сказано, що слїдство виказало, що в письмах і малюнках Шевченка не було зовсїм нїчого злочинного, а в листах писаних до него з України теж нїчого злого найти не мож — там тільки виражено співчутє з Шевченком і стараня, щоби єму виєднати помилуванє. Шевченко отже нарушив лише дисциплїну тим, що ходив в цивільний одежі і проти заказу малював і писав. За те, що єго не доглядали як слїд, треба покарати начальниників єго, а єго самого віддати під тяжкий нагляд, щоби не міг зрушувати царску заборону.
Шевченко просидїв в казаматї кілька місяцїв — випустили єго звідси доперва тодї як мали перевести на нове місце засланя, в Но-
