- 64 -
каз наглядати і командир роти командир роти і підофіцер,
про найменшу провину під особистою одвічальностию мали доносити начальству. Тим poбом і Маевский мимо найщиршої волі і охоти нічо вдіяти не міг.
Ротним командирем Шевченка був Потапов, чоловік темний, строгий та безсердечний, від якого годї було надіяти ся якої небудь пільги. Тож і сумне там житє було Шевченка. Закинули єго в казарму, приставили до него дядьку*) стали виганяти на муштру та на роботу коло фортів. На муштрі Потапов обходив
ся з ним безпощадно, допікав всім чим міг, та прямо знущав ся над ним. Шевченко був нездатний до муштри - а Потапов хтів з него зробити справного жовнїра - тож мучив єго всїми спобами, так що инші офіцирі звертали на се его увагу. Крім сеї муки - роботи тяжкі коло форту, тяжкі навіть для чоловіка, звиклого до ручної роботи, томили єго сили - а при все те наруга. Се в службі. А в казармі знов пильно стеріг Шевченка "дядько"; він глядів, щоби в него не було нї олівця, нї наперу, щоб нїчого не писав, не малював; Він не зводив з него очей, а коли
_______________________________________________
- ) Дядько - се в війську московськім наглядач, інструктор, що в казармі має вчити і наглядати салдата.
