Сторінка:Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець (1971).pdf/157

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


стання українських селян і козаків (Історія Української РСР, т. 1, стор. 215—216) — 122.

¹¹⁷ Сенявським Миколаєм — 122.

¹¹⁸ Вишневецький Ієремія — 122.

¹¹⁹ Яна Казимира, брата попереднього польського короля Владислава IV. Звістка літопису про посольство Богдана Хмельницького до польського сенату помилкова (див. вище, стор. 95) — 122.

¹²⁰ Свято трьох королів відмічається католиками 6 січня (н. ст.). Коронація Яна Казимира на польський престол відбувалася 17 січня. Сейм засідав з 19 січня до 13 лютого 1649 року у Варшаві — 123.

¹²¹ Киселя Адама — 123.

¹²² До свята тройці, яке в 1649 році припадало на 13 травня — 123.

¹²³ Це відбувалося в лютому 1649 року — 123.

¹²⁴ Петрів піст (петрівка) припадає на час з 24 травня до 28 червня — 123.

¹²⁵ 30 червня — 123.

¹²⁶ Замойського Томаша (Фоми) — 123.

¹²⁷ Фірлей Андрій Андрійович — 123.

¹²⁸ Лянцкоронський Станіслав — 124.

¹²⁹ Конецьпольський Олександр — 124.

¹³⁰ Корецький Самуїл Кароль — 124.

¹³¹ Ця подія відбулася 30 червня — 124.

¹³² Іслам Герей — 124.

Острозький літописець

¹³³ Початок будівництва стіни навкруги Вільно і відновлювання укріплень замку для оборони від татар відноситься до 1505 року (М. Бельський, Хроніка, стор. 926) — 125.

¹³⁴ Вічовий дзвін було знято і відправлено в Новгород 13 січня 1510 року — 125.

¹³⁵ Про цей напад татар на Україну досить докладно розповідає М. Бельський (М. Бельський, Хроніка, стор. 963—966; див. вище, стор. 60—61) — 125.

¹³⁶ Автор Острозького літописця, користуючись «Хронікою» М. Бельського, як джерелом для свого літопису, часто буквально слідував за останнім. В даному разі, як і в інших подібних випадках, літописець дивився на події очима автора «Хроніки» і називав польські та литовські війська «нашими», а російські військові сили він розглядав, як ворожі Литві і Польщі. Кількість втрат російського війська в літопису зазначено неправильно. М. Бельський свідчить, що втрати російських військ становили 40 тисяч чоловік. Мабуть, у літопису тут трапилася помилка або зроблена описка під час переписування документа. Втрати ж поляків у битві під Оршею у Бельського явно применшено. Він говорить, що там було убито лише чотири значних чоловіки, близько п'ятисот рядових і тільки поранених виявилося немало (М. Бельський, Хроніка, стор. 976; К. Маркс, Хронологические выписки. — Архив Маркса и Энгельса, т. VIII, стор. 160) — 125.

¹³⁷ Тут мова іде про одруження Іллі Острозького з покоївкою польської королеви Бони Беатою, дочкою Андрія Костелецького, коронного підскарбія, войницького каштеляна і великого краківського радника (М. Бельський, Хроніка, стор. 986) — 125.

¹³⁸ Це був найбільш спустошливий напад кримських татар на Поділля і Волинь, з яким пов'язується початок дій проти татар українських козаків (М. Бельський, Хроніка, стор. 989; див. вище, стор. 61—62) — 125.

¹³⁹ Мова йде про Романа Острозького, онука Костянтина Івановича Острозького. Можливо, що це був син Іллі Костянтиновича Острозького (М. Бельський, Хроніка, стор. 992) — 125.

¹⁴⁰ Турецькі війська Селіма І Грозного завоювали Сірію, Єгипет і Аравію в 1514—1516 роках. Селім помер 1520 року — 125.

¹⁴¹ Костянтин Іванович Острозький — 125.

151