нього періоду, автор літопису вписував звістки у заздалегідь підготовлену хронологічну канву, добираючи, очевидно, дані з різних джерел, які містили не повні і не завжди точні відомості.
Серед численних звісток про смерть видатних осіб, поданих автором Острозького літописця, в шести звістках говориться про осіб з роду князів Острозьких. Автор цього літопису виявив своє ставлення до осіб, про смерть яких він подає звістки. Про турецького султана Селіма II він зневажливо пише, що «Селім, цесар турецький здох»[1]. Про осіб з роду Острозьких літописець розповідає докладніше і виразно виявляє до них своє ставлення. Особливо схвально поставився літописець до Василія Костянтина Костянтиновича Острозького, про якого він під 1608 роком пише, що той, крім церков, «навіть… маєтності надал на шпиталь і на школи місто Сурож з селами»[2]. В документах і літературних джерелах, досить широко відомих[3], Василій Костянтин Острозький виступає, як стійкий захисник руської народності і поборник православ'я. Автор Острозького літописця, сучасник і свідок діяльності Василія Костянтина Острозького, змальовує патріотичні риси цього видатного діяча українського народу, що, незважаючи на свою приналежність до панівної феодальної верхівки, в умовах польсько-шляхетського панування на Україні зумів прислужитися справі боротьби українського народу за національне самовизначення та сприяти розвиткові української культури.
Всі літописні тексти подають мало відомостей з економічного життя та про господарську діяльність народу. Мало таких відомостей і в даних літописах. Львівський літопис під 1634 роком містить звістку про те, що польський король Владислав IV, повернувшись у Польщу після укладення Поляновського миру, приїхав до Львова. Перебуваючи у Львові, він «їздил на проїзчщки, осматривал вшистко, і галичане з передмістя Галицького просили єго королевську милость о свободу»[4]. Про те, що літописець, записуючи цей факт, мав на увазі інтерес короля до господарських питань, ми знаходимо підтвердження в інших джерелах. Король у цей приїзд до Львова
- ↑ Див. стор. 128.
- ↑ Див. стор. 131.
- ↑ Акты, относящиеся к истории Западной России, т. III, СПб., 1848, док.57, 70, 130; т. IV, СПб., 1851, док. 30, 45, 46, 63, 70, 71, 72, 74, 76, 87, 99, 152, 158, 170; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России т. І, СПб., 1863, док. 185; т. II, СПб., 1865, док. 15; М. А. Максимович, Письма о князьях Острожских.— Собрание сочинений, т. І, К.,1876, стор. 164—200 (або окреме видання, К., 1866); Н. И. Костомаров, Русская история в жизнеописаниях ееглавнейших деятелей, вып. III, СПб., 1896, стор. 528—555; докладна бібліографія є в статті «Острожский, князь Константан (Василий) Константинович». — Русский биографический словарь. Обезьянов — Очкин, СПб., 1905, стор. 461—468.
- ↑ Див. стор. 113.
