Перейти до вмісту

Сторінка:Бобинський В. В притворі храму (1919).pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
XII.


В сні прийшла до мене мила,

Білі руки роспростерла.

Така біла, така біла…

„Любко, може Ти умерла?“


„Любко, Ти прийшла до мене?

Я на Тебе жду від рана.

Обіймиж мене, пещене,

Поцілуй мене, кохана!…“


В очі, в губи цілувала,

Личко в кучерях ховала:

Руку до грудий притисла —

В оченьках сльоза заблисла…


*


В сні прийшла до мене мила,

Білі руки роспростерла.

Така біла, така біла…

„Любко, може Ти умерла?“


„Любко, Ти прийшла до мене?

Я на Тебе жду від рана.

Обіймиж мене, пещене,

Поцілуй мене, кохана!. .“