Сторінка:Бобинський В. В притворі храму (1919).pdf/31

Пальчик на уста поклала,

Глянула на мене сумно

І тихенько прошептала:

…„В мене замісь серця… трумно“.

Відвернулась, полетіла

В безвісти моя кохана…

Грудь у неї біла, біла,

А на лівій груді рана…