Цю сторінку схвалено
СЕЛО
Застрягло сонце між два клени,
димить обвіяна рілля
і піль коловорот зелений
довкола сонця закружляв.
Ріка, мов пояс; лісу смуга;
мов повінь, трави піднялись.
І знову йде молебень плуга,
де війни віяли колись.
12. березня 1935.
ДАХИ
Оте село у вільхах і ліщині,
де на дахах червона черепиця,
загорнеш, наче в плахту, в небо синє
та молодість загорнеш в таємницю.
Кали́нову чи памятаєш кручу,
де пастухи в криниці сонце поять?
Напишеш повість: вечори́ пахучі,
задума вільх, дахів багро́вий пояс.
2. квітня 1935.
42
