Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


СЕЛО

 

Застрягло сонце між два клени,
димить обвіяна рілля
і піль коловорот зелений
довкола сонця закружляв.

Ріка, мов пояс; лісу смуга;
мов повінь, трави піднялись.
І знову йде молебень плуга,
де війни віяли колись.

12. березня 1935.

 

ДАХИ

 

 Оте село у вільхах і ліщині,
де на дахах червона черепиця,
загорнеш, наче в плахту, в небо синє
та молодість загорнеш в таємницю.

 Кали́нову чи памятаєш кручу,
де пастухи в криниці сонце поять?
Напишеш повість: вечори́ пахучі,
задума вільх, дахів багро́вий пояс.

2. квітня 1935.

42