ARS POËTICA
Мініятюра сонця — яблуко надхнення
на дереві життя — на дереві мистецтва
і творчість, наче присуд, творчість невмоленна
і з світом торг красою — муз скупих купецтво.
За кожен кусень щастя кара. Тільки обрій
узором кола вчить про досконалість міри.
Прилюдно сповідаюсь urbi et orbi
із захвату, із горя, з гордощів, з зневіри.
І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезами
краси помильні судді і відважать смуток,
діяпазон пяніння, думку, слова гаму,
а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.
ARS CRITICA
Мистецтво — що ж?
Це надаремне
в дно дня, дно дна сягати словом,
в ядро ціляти світла темне.
Ні, не чорнила — треба крови!
Хай ваші терези розумні
відважать форму, зміст, прикраси,
достоту зміряють безумне
і скажуть: небагато важить.
Хай!
Але в те сутнє, в дно дна срібне
не сягнуть мірою ні разу
і сятимуть, мов царство мідне,
ці строфи щільні і доцільні,
ці строфи — формули екстази.
25
