Сторінка:Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/84

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Микола Бенцаль

вкінці горезвісну "пацифікацію", театри продовжували свою культурну місію серед нашого народу. Громадянство брало масову участь у виставах, гостило акторів у своїх домах і таким чином давало базу мінімальної екзистенції для театру і його акторів. Але все ж таки громадянство домагалося весь час злуки цих двох роз'єднаних театрів. I ця бажана, довгождана хвилина надійшла. В 1938 р. 20 серпня на Гуцульщині в місті Косові зібралися актори театрів ім. I. Тобілевича та "Заграви", і в урочистій обстановці відбулося злиття обох театрів в один, якому надали ім'я засновника українського театру Івана Котляревського. Після короткої підготови відновлено такі вистави, як "Лісова Пісня", "Пурга", "Цариця Грузії", "Маруся Богуславка" та інші. Здавалося, що аж тепер театр зможе розгорнути свої крила і дійде до мистецьких вершин. Але зараз третього дня після вистави "Марусі Богуславки", 14 вересня 1938 року несподівано на удар серця помер Микола Бенцаль. З його смертю закінчився його шлях до висот театрального мистецтва.

2. Родинне життя М. Бенцаля

У родинному житті лукава доля не щадила Бенцалеві важких ударів. 3 першою дружиною Теодосією, знаменитою акторкою в "Тернопільських Театральних Вечорах", мав Бенцаль