Фіґаро. Небезпеку! Ще б сказати, що я живцем провалився в безодню!
Граф. Ви думаєте викрутитися, удаючи, що не розумієте, лукавий слуга! Ви дуже добре тямите, що мене турбує не небезпека, а мотив.
Фіґаро. На фалшиве повідомлення ви приходите розлютовані, перевертаючи все, як потік з Морени[1]; ви шукаєте якогось чоловіка; подавай вам його, а то ви розіб'єте двері, виламаєте перебійку! Випадком я там був; і хто знає, може ви в своєму гніві…
Граф (перебиваючи його). Ви могли тікати сходами.
Фіґаро. А ви піймати мене в коридорі.
Граф (гнівно). В коридорі! (на бік). Я запалююся і сам заваджаю собі довідатись, що мені треба.
Фіґаро (на бік). Подивімось, до чого йдеться, і граймо обережно.
Граф (зм'якшившись). Я не про те хотів казати, покиньмо це. Я мав… так, я мав деяке бажання взяти тебе в Лондон, кур'єром для депеш… але добре розваживши…
Фіґаро. Ваша вельможність одмінили думку?
Граф. Найперше, ти не вмієш по-англійському.
Фіґаро. Я знаю god-dam[2].
Граф. Не розумію.
Фіґаро. Я кажу, що я знаю god-dam.
Граф. Ну, то що?
Фіґаро. До лиха! Чудова мова, англійська! Небагато треба знати, щоб піти далеко. З цим god-dam в Англії ніде нічого тобі не бракуватиме. Хочете посмакувати добре сите курча? Увійдіть у та-