Сторінка:Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu/136

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

схочеш любити мене, Фаншеточко, я тобі дам, що схочеш“.

Граф (червоніючи). Я це казав?

Фаншета. Так, ваша вельможність. Замість карати Керюбена, дайте мені його в подружжя і я вас любитиму шалено.

Граф (на бік). Щоб так заворожив паж!

Графиня. Отже, пане, ваша черга! Признання цієї дівчини таке ж щире, як і моє, посвідчує нарешті дві правди: що я тільки не хотячи роблю вам турботи, тимчасом як ви вичерпуєте все, щоб збільшити й оправдати мої.

Антоніо. Ви теж, ваша вельможність? До лиха! Я вам її проманіжу, як покійну її матір, що вмерла… Не зі страху щодо наслідків; але пані знають, що малі дівчата, коли стають дорослими…

Граф (збитий на бік). Є якийсь злий дух, що повертає тут усе проти мене.

 
СЦЕНА VI
 
Молоді дівчата, Керюбен, Антоніо, Фіґаро, граф, графиня, Сюзана
 

Фіґаро. Ваша вельможність, якщо ви задержите наших дівчат, не можна починати ні забави, ні танців.

Граф. Ви хочете танцювати? І не думайте. Після вашого ранішнього падання, що звихнуло вам праву ногу!

Фіґаро (рушає ногою). Ще трохи болить, але то нічого. (До дівчат). Ходім, красуні, ходім.