Фіґаро (що саме опинився перед ним, дістає удар). Ай!
Граф … то от, хоч за перший заплачено.
Фіґаро (на бік, відходить потираючи щоку). Не все буває користь від підслуху.
Сюзана (з другого боку, голосно сміється). Ха! ха! ха! ха!
Граф (до графині, що він її бере за Сюзану). Чи можна щонебудь зрозуміти в цьому пажеві? Він дістає здоровенного ляпаса і втікає регочучись.
Фіґаро (на бік). Чи йому плакати від цього!..
Граф. Що це, справді, кроку не можна ступити… (До графині). Але, облишмо цю кумедію, вона затруїть приємність, що я маю, побачивши тебе на цій прогалині.
Графиня (наслідуючи Сюзанин голос). А ви сподівалися?
Граф. Одержавши твою мудру картку! (Бере її за руку). Ти тремтиш? Графиня. Я злякалася.
Граф. Я взяв її не на те, щоб залишити тебе без поцілунку (Цілує її в чоло).
Графиня. Це вільності!
Фіґаро (на бік). Хитра з біса!
Сюзана (на бік). Чудова!
Граф (бере за руку свою жінку). Але яка тонка й м'якенька шкірка; і графиня не має такої прекрасної руки!
Графиня (на бік). О, упередження!
Граф. Чи має вона таку міцну й кругленьку руку, ці гарні пальчики, делікатні й жартівливі?
Графиня (голосом Сюзани). То значить, любов?..
